Версія для друку
Четвер, 09 червня 2022 21:19

Ольга Ващук: «Район і Любешівщина зокрема – під надійним захистом ЗСУ»

Голова Камінь-Каширської районної державної адміністрації Ольга Ващук щотижня з робочим візитом відвідує Любешівщину. Інколи – й по кілька разів. Під час однієї з таких поїздок Ольга Петрівна завітала і до редакції газети «Нове життя», люб’язно погодившись на розмову про найзлободенніші теми сьогодення.

-Ольго Петрівно, по суті, це перше знайомство наших читачів із Вами. Хоча на посаді голови Камінь-Каширської райдержадміністрації Ви вже більше року. Тож насамперед поділіться, будь ласка, як Ви оцінюєте результати адміністративно-територіальної реформи? Чи не важко охоплювати увагою весь об’єднаний Камінь-Каширський район?

– Однозначно скажу, що реформа дієва. Я бачу її плюси в цих децентралізаційних процесах. І переконана: саме так має бути. Адже є громади, у яких вирішують, куди спрямовуються місцеві бюджети, тобто як саме розвиватися територіям. А район уже відповідає за інші питання. І нині, із початком повномасштабної війни, їх значно збільшилося. Разом із тим, звісно, нелегко в тому плані, що район географічно великий. Але інакшого вибору в нас немає. Президент поставив перед нами завдання, які ми маємо виконувати. Тим більше нині, в умовах війни.

– Коли в державі оголошений воєнний стан, то, відповідно до законодавства, у регіонах створені та керують районні військові адміністрації, очільницею якої Ви є…

– Так. І як начальниця цієї структури в нашому районі при нагоді хочу подякувати всім керівникам громад. Адже ніхто не лишився осторонь проблем війни. Тепер у нас згуртована команда, котра працює заради одного – Перемоги. У нас є чітке порозуміння, ми об’єдналися і разом вирішуємо всі питання. Кожен працює, як може: хто в тилу, керівники Любешівської і Прилісненської громад Олег Кух та Ігор Терещенко пішли захищати нашу державу. Ще раз повторюся: всі працюємо разом із питань, які ставить перед нами держава: надання гуманітарної допомоги, підтримка військовозобов’язаних, захист країни, безпека громадян тощо.

– А як загалом оцінюєте нинішню ситуацію саме в нашому районі у плані російської агресії?

– Ситуація у нас контрольована, тому що військовослужбовці Збройних сил України, прикордонної служби сумлінно виконують свої обов’язки. І ми всі – під їхнім надійним захистом.

– Любешівщина – прикордонний край. За кілька кілометрів – Білорусь. Як часто Ви нині буваєте у нашій селищній раді та на кордоні зокрема?

– Від початку війни ще не було такого тижня, аби я сюди не приїздила. Інколи навіть не один раз у сім днів. Адже Любешівська громада дійсно знаходиться у самому прикордонні. Тому вам найважче. І найбільший тягар упав на очільника селищної ради Олега Куха. Але він зумів правильно скоординувати всю роботу від самого початку повномасштабного вторгнення росії. За це від мене йому окрема повага і вдячність. А нині – побажання легкої та безпечної служби.

– Ольго Петрівно, на жаль, як свідчить сьогодення, більшість наших краян уже, так би мовити, розслабилися і не з такою насторогою, як попервах, сприймають повідомлення про повітряну тривогу, необхідність світломаскування, дотримання комендантської години… Що скажете з приводу цього?

– Щодня намагаюся закликати людей не ігнорувати всіх цих вимог. Дякувати Богу, на території району, області відносно спокійно. Але сигнали повітряної тривоги, на жаль, час від часу лунають. І дотримуватися заходів безпеки однозначно потрібно. Бо ж ніхто не знає, що надумав ворог. Необхідно бути пильними.

– Проблема, яка особливо нині турбує наших краян, – брак пального чи точніше його майже повна відсутність. Якось прокоментуєте цю ситуацію? Чи звертаються до Вас люди щодо даної проблеми?

– Буквально днями спілкувалася з цього приводу з керівництвом WOG по західному регіону. Запевнили, що ситуація має вирівнятися. Тим більше уже починає завозитися пальне з Європи. Водночас нам усім не варто забувати: в Україні йде війна. Багато нафтопереробних заводів знищив ворог. Тобто труднощів, якихось незручностей не оминути. Попри все, держава забезпечує стабільну роботу всіх сфер життєдіяльності: виплачуються пенсії, заробітні та соціальні виплати. Просто треба потерпіти, в дечому себе обмежити. 

– Контроль цін на соціально значущі продукти – теж тема, котра на часі. Як районна військова адміністрація долучається до вирішення цієї проблеми?

– Ми здійснюємо щотижневий моніторинг. Але водночас на період війни заборонені всі перевірки. Відповідно, спрацьовує ще й людський фактор. Усе взаємопов’язане: зросла ціна на пальне – збільшується вартість товарів, у тому числі продуктів. Але ще й інколи навмисне створюється ажіотаж. Ось візьмімо для прикладу сіль, гречку, котра зросла в ціні майже на 50 гривень. Ціни створюються штучно. Однак знову повторюся: перевірки у час війни заборонені. Єдине, що ми можемо, – моніторити.

– Нещодавно жителі нашої громади досить активно й дискусійно обговорювали тему підготовки до купального сезону пляжу в Любешові. Мовляв, у воєнний час витрачати на це кошти недоцільно. Але, за словами посадовців селищної ради, це – вимога саме РВА…

– Погодьтеся: незважаючи на те, чи ми визначимо місця для купання, чи ні, люди все одно відпочиватимуть. А для нас, влади, головне – безпека наших жителів. Тому однозначно необхідно, аби працювала рятувальна служба на пляжі. Адже йде літо. Якщо у нас буде відносно тихо, дітки, дорослі захочуть відпочити біля водойми, поплавати. І не приведи Боже, станеться якась біда… Ми маємо це попередити. Тим більше пляж у Любешові не вперше облаштовується, він уже роками визначений в області, в районі, як офіційне місце для купання.

– Ольго Петрівно, щодня Ви оприлюднюєте звернення до жителів району. І щоразу вони – особливі, фактично не повторюються. Тобто ви щоранку віднаходите влучні слова, аби повідомити про ситуацію на кордоні і водночас заспокоїти, достукатися до свідомості кожного. Як Вам у круговерті постійних важливих справ вдається писати такі особливі звернення?

– Це все почалося з перших днів війни. Люди телефонували, бо хвилювалися, не знали, чого чекати. І я стала щоранку писати звернення до краян. Тож вони звикли, що орієнтовно о 06:30 уже є допис на моїй фейсбук-сторінці про ситуацію в районі. І ви знаєте, коли одного дня я нічого не написала, до мене було мільйон дзвінків. Тому я вже вирішила не порушувати традицію – щоранку вітаюся із краянами і розповідаю, що діється в районі. Тим більше я – філологиня. Тобто для мене це не складно. При цьому, хоча ж щодня веду мову про одне – війну, намагаюся відшуковувати різні ракурси, різні слова. І люди вже звикли до цього, ждуть моїх дописів.

– Упевнена: всі вони найбільше чекають Вашого звернення, коли Ви нарешті привітаєте всіх нас із величним святом – Перемогою України!

– Сама найбільше про це мрію. І вірю: вже скоро такий день настане. Адже до цього докладаємо всі зусилля!

 

Спілкувалася Наталія Муха, Любешівська газета "Нове життя".

Переглядів 326