День Державного Прапора.

Він несе в собі гордість і біль водночас.

Він здіймається там, де є воля, а значить – є українці, є Україна, є ті, хто поважають і шанують українське.

З попелу "постають" синьо-жовті знамена над звільненими містами та селами, як доказ того, що боротьба зі злом триває. Це – нагадування усьому світові.

І наших Героїв проводимо в останній земний шлях зі стягом. І зустрічаємо з полону теж із ним. І на полі битви він, як оберіг.

Пишаємося національним символом. Які ж рідні та красиві його барви.

Слава Україні!