Камінь-Каширщина – край  мальовничої  природи , чарівних  голубих  озер і  віковічних  лісів,  батьківщина  талановитих  і працьовитих  людей. Саме невтомна   праця  поліщуків,  любов  до  рідного   краю  допомагали  вистояти  і   долати      важкі    випробування , які  випадали  на  їх  долю.

            Здобувши  незалежність,  ми   з   оптимізмом  і надією  дивимося  у  наш   завтрашній  день.  Усвідомлюючи   свою  відповідальність   за  продовження   справи   славних   попередників, які   віддали   своє   життя  за  волю і  нашу   державність, ми   повинні   пам’ятати    про  обов’язок  перед  майбутніми   поколіннями,  які  успадкують  наш  головний   скарб – незалежну Україну.  Від  нас  і  нашої  праці   залежить, щоб   цей  спадок  був якомога вагомішим.  Для  нас  головне - зробити  більше і краще для дальшого  поступу, щоб   він  став  вагомим.  Сприяючи  успішній   роботі   існуючих  галузей і підприємств, ми  маємо   можливість  збільшувати  обсяги   переробки  лісодеревини,  виробництва  готової  продукції і будівельних  матеріалів, відродити льонарство,  розвивати  в  районі  зелений  туризм . 

            Тож   закликаємо  всіх   до   активної    співпраці.  Ми  будемо  сприяти  та  допомагати   тим,  хто   готовий   співпрацювати  з  нашим   районом.

В. Дунайчук, голова Камінь-Каширської  райдержадміністрації.

 

 

Камінь – Каширський район.

Камінь-Каширський район розташований на півночі Волинської області і межує на півночі та північному сході з Любешівським, на північному заході та заході - з Ратнівським, на південному заході - із Старовижівським, на півдні - з Ковельським, на південному сході та сході - з Маневицьким районами.

Камінь-Каширський район займає північну частину Полісся Волинської області в міжріччі річок Стохід і Турія.

Опис символіки

           

В 1996 році рішенням сесії міської ради народних депутатів від 14.09.1996 року затверджено проект герба, прапора і печатки міста Каменя – Каширського.

За колористичну основу для проекту гербам. Камінь-Каширський взято чотири барви: 

       голубу – як символ неба, простору,  зелену - як символ землі, лісів, боліт і луків, характерних для природи Полісся, синю (темну) - як символ води, однієї з життєдайних сил природи, срібну (метал) - як символ чистоти, довершеності, міцності, слави.

Виходячи з відомих історичних фактів за основу для символізації міста Камінь-Каширський взято самоназву міста, трансформуючи  у символи слова:

- слово Камінь –твердиня, кам’яна споруда, фортеця, замок – символічно зображено мурами з трьома вежами і відкритою брамою (срібним кольором);

- слово Каширський- кошера, кошара, загородь для худоби – символічно зображено мурами з трьома вежами і відкритою брамою (срібним кольором).

         У географічному аспекті замок дуже вдало розташований у важкодоступному місці – на пагорбі, який омивається річкою Цир і прилеглим до неї  болотом (сьогоднішня територія парку) та викопаними ровами, які не збереглись. Таке місце розташування замку надало можливість контролювати два головні шляхи. Камінь-Каширський замок став форпостом в системі оборонних укріплень, які мали стратегічне значення для захисту земель Волинського князівства 13-14 ст.

         Це стало основною умовою  для зображення нижньої частини гербу мовою символів.

         “Замок” з “Кошерою” зображений на гербі зеленого кольору, який ніби оточений водою (вузька смужка синього кольору). Ця смужка – умовне позначення річки Цир і ровів, яка межує із зеленою смугою (символізує землю, болото і ліси навколо “замку”). Зелена смуга обрамлена двома срібними каймами, які символізують два головних шляхи, що проходять біля „замку”.

         Нижня частина заокруглена, на синьому полі три срібних квітки лілеї водяної, що створює образ багатої на воду місцевості.

         За колористичну основу для проекту міської хоругви взяті ті ж самі барви, що і для проекту герба міста: 

голубу - як символ неба, зелену - як символ землі, синю - як символ води, срібну - як символ чистоти, довершеності, міцності, слави, золоту - як символ сонця.

         Міська хоругва – це квадрат, перевернутий у вигляді ромба, розбитий на чотири рівнобедрені трикутники (поля), вершини якого означають чотири сторони світу – зверху – голубий, по боках – зелений, внизу – синій, які одночасно символізують небо, землю і воду.

         В  ромбі вписаний червоний квадрат, обрамлений срібною стрічкою, в лівому верхньому кутку – срібний хрест, в червоному квадраті розміщений герб міста.

Історичний  розвиток району, особливості розвитку.

        Перша літописна згадка про Камінь-Каширський – теперішній районний центр – зустрічається під 1196 роком, коли волинський князь Роман Мстиславович побудував тут фортецю для захисту північних кордонів Волинської землі. Вона називалася Каменем, а саме містечко навколо – Кошером.

У 1340 році на Волині і Камінь-Каширщині почав княжити Любарт – син великого князя литовського Гедиміна.

В 1430 році м. Камінь-Каширському одному з перших у Волинському краю було надано Магдебурзьке право. В кінці ХІУ ст.. Каменем стали володіти князі Сангушки.

Після Переяславської угоди 1654 року Камінь-Каширський край у складі Волині залишився під владою польської шляхти.

1795 рік – третій поділ Польщі , за яким Правобережна Україна увійшла до складу Російської імперії. Камінь-Каширський був у складі Волинського намісництва, а згодом , із 1797 року – Волинської губернії.

За Ризьким мирним договором 1921 року землі Камінь - Каширщини відійшли до буржуазно - поміщицької Польщі. Місто було включено в Пінський повіт Поліського воєводства.

       У 1939 році місто Камінь-Каширський у складі Західної України возз’єднано з УРСР. У січні 1940 року місто стало районним центром утвореного однойменного району.

       Трагічною сторінкою ввійшла війна 1941-1945 років в історію Камінь-Каширщини не тільки жорстокими бомбардуваннями фашистами міст і сіл Волині й наступною окупацією, але й потугами сталінського тоталітаризму. На терені району діяли загони Української повстанської армії. В 1943 році утворена військова округа „Турів”, куди входив Камінь-Каширський.

        У надзвичайно важких умовах після війни відбувалося відродження Камінь-Каширщини. Розгорнулася примусова колективізація. Репресіям імперської машини піддавалися ті, хто хотів  бачити Україну незалежною державою, або просто вголос виявляв цьому симпатію. НКВС нещадно „мололо” в своїх „жорнах” чергові жертви, навіть цілі сім’ї, багатьох відправляли в табори Сибір, не гребуючи ніякими методами.

        Початок шестидесятих років характеризувався стабілізацією в економіці і її поступовим розвитком.

        В районі здійснювалася велика програма меліорації. Стали до складу діючих нові школи, будинки культури, корпуси лікарні, фельдшерсько-акушерські пункти.

        На початку вісімдесятих років економічний ріст сповільнився. Тодішнє керівництво комуністичної партії не здатне було провести радикальні економічні і політичні реформи. Розпочата перебудова показала неспроможність старих політичних редутів для реформ. Піднявся могутній народний рух, який одним ударом розвалив командно-адміністративну систему. В Камені-Каширському в цей час відбулися численні мітинги на підтримку незалежності України, демократичних перебудов. Референдум в грудні 1991 року абсолютною більшістю камінь-каширців підтвердив їх бажання будувати незалежну, суверенну державу.

        Проте у процесі її розбудови виявилася складною боротьба між старим і новим. Перша половина дев’яностих років увійшла в історію суперечливими обставинами. Відмова від командно-адміністративної системи не супроводжувалася належними реформами, що не сприяло економічному зростанню. Здобута на місцях економічна самостійність не підкріплювалася належною організаційною діяльністю. Глибокою виявилася економічна криза. Надто довгим став еволюційний процес входження в ринкове середовище .

Природно – ресурсний потенціал.

Район розташований на дерново-підзолистих, піщаних і глинисто-піщаних та субпіщаних відкладах. Місцевість в основному рівнинна, з великими болотистими масивами, зокрема Цирським, із властивим йому купинним мікрорельєфом. Із корисних копалин – великі торф’яні поклади в долинах річок Цир, Стохід, на схід від м. Камінь-Каширський значними є запаси глини. На заході району виявлено невеликі сліди покладів міді. Старожили свідчать, що в межах сіл Піщане, Великий Обзир, Верхи в давнину здійснювався промисловий видобуток залізної руди.

Зафіксована в цих краях найнижча точка Волині – біля гирла р. Стохід. Водоносні горизонти в районі міста знаходяться в сучасних болотних, алювіальних відкладах (середньо четвертинні водно-льодникові відклади).

В Камінь-Каширському районі є 565 га водоймищ. Поблизу м. Каменя-Каширського, в Нуйнівському лісництві, знаходиться мальовниче озеро Добре. З 1975 року воно стало пам’яткою природи загальнодержавного значення. Його загальна площа – 46 га (разом з лісами і навколишніми болотами). Походження озера карстове (потужні підземні води вимили в товщі вапняків, крейди порожнини, які заповнилися водою). В глибині озера навіть в літню спеку вода дуже холодна – це справа підземних джерел. Вода озера чиста-чиста, вона проглядається на велику глибину. Добре видно й зарості водоростей – хари, які нагромаджують у своїх паростках багато кремнію. Тому ними добре розтирати тіло. Із північного заходу до озера Добре прилягають великі болотяні площі, що оточують озеро Карасинське, яке густо заросле, а шар намулу його повністю заповнює.

Недалеко від м. Камінь-Каширський є інші озера карстового походження: Святе, Озюрко. Особливо глибоким (понад 50 метрів) і таємничим  є озеро Заболоцьке. Легенди оповідають, що тут провалилась гора. Багато озер є заплавними : Карасинське, Карасине, Лісне, Сошичне, Мішеч, Сірче, Звіринець, Стобихівське, Скоширське, Наболоцьке, Качинське, Лука (Лужа), Случ. Гідрологічним заказником є озеро Мочуліно.

Діє Цирська осушувальна система.

Через район протікають річки Цир (довжина - 51 км, площа басейну – 725 кв.м), Стохід (188 км, 3125 кв. км), Турія (184 км, 2900 кв.км), Стобихівка (14 км, 174 кв.км).

Різноманітною є флора Камінь-Каширщини. В лісах ростуть: сосна звичайна, береза, осика, граб, ялина, в заболочених зниженнях рельєфу – чорна вільха. Багато в лісі чорниць, лохин, вересу звичайного. Серед лісів і боліт виростає ожина мохнато стебла, є ще журавлина. Долини рік, які проходять через район, вкривають заплавні луки. Науковці налічують близько тисячі видів вищих спорових і насінних рослин.

В краї охороняється багато пам’яток природи. Зареєстровано 40 заповідних об’єктів. В Нуйнівському лісництві дві сосни зрослися на висоті 3-х метрів. В Клітицькому лісництві зберігся унікальний реліктовий дубовий гай площею понад 300 га. Пам’яткою природи місцевого значення є „Клітицький ялинник”.

Біля сіл Пнівне, Рудка Червинська, Нуйно, Запруддя є природні посадки ялинових лісів, які потребують охорони як державні резерванти. Заповідні площі в районі становлять 6,8% всієї території.

У 1980 році в Нуйнівському лісництві створено Вутвицький державний ландшафтний заказник площею 50 га. Охоронна територія навколо заказника 518 га. В центрі – болото із сфагновими мохами. На цих землях, біля озера Добре, знаходиться найбільша в Україні плантація великоплідної американської журавлини площею 4,5 га. Є багато багна. На території Нуйнівського лісництва є дуб, якому понад 200 років.

Один з найбільших дубів на Волині росте в с. Рудка Червинська. Окружність його стовбура на півметровій висоті становить 5,65 метра, на висоті одного метра – 5 м. В м. Камінь-Каширський є кілька древніх дубів.

В районі охороняються Новочервищанський, Верхівський, Нуйнівський, Мочурівський. Тоболівський, Карасинський, Підричанський ботанічні заказники місцевого значення.

Гідрологічними заказниками є Великообзирський і Клітицький. В них та інших є численні види рослин і тварин, що охороняються законом. Вони розташовані в долинах річок, широкі луки яких переходять в осокові болота і служать природним резервуаром з фільтрацією води, становлять розкішне місце для рідкісних звірів. В Новочервищанському заказнику відмічені поселення чорного лелеки, бобра. В Тоболівській заповідній зоні є поселення річної видри.

В цілому фауна досить різноманітна. Найбільше звірів можна зустріти в мішаних лісах, чагарниках, де найкраще ростуть дуб, ліщина, що дають плоди, якими смакують дикі кабани. Мають поживу в соснових лісах лосі, косулі, лисиці, зайці, зустрічаються вовки, олені, куниці. Гніздяться такі рідкісні птахи як глухарі, тетеруки, чаплі.

Історичні пам’ятки.

   

Музеї та історичні пам’ятки

- Камінь-Каширський народний краєзнавчий музей;

- Музей історії села Черче ( Черченська ЗОШ І-ІІІ ст.);

- Історичний музей ( Пнівненська ЗОШ І-ІІІ ст.);

- Історико-краєзнавчий музей ( Камінь-Каширська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1);

- Гуто-Камінський музей історії села ( Гуто-Камінська ЗОШ І-ІІ ст.);

- Меморіал Слави і Братська могила (м. Камінь-Каширський);

- Пам’ятний знак жертвам єврейської національності в роки ІІ світової війни (м. Камінь-Каширський, с. Хотешів );

- Пам’ятний знак у зселеному с. Грива;

- Пам’ятний знак воякам УПА (м. Камінь-Каширський, територія Іллінської церкви);

- Давньоруське городище (м. Камінь-Каширський, район дитячої школи мистецтв);

- Місця захоронення австрійських солдатів (Тоболівська сільська рада);

- Церква Різдво–Богородична (1723 рік, м. Камінь-Каширський, пам’ятка архітектури державного значення);

- Свято-Іллінська церква (1700 рік, м. Камінь-Каширський, пам’ятка архітектури державного значення, найстаріший храм у районі, один з найстаріших в єпархії);

- Михнівський Свято-Стрітенський жіночий монастир (пам’ятка архітектури загальнодержавного значення, іконописний малярський осередок);

- Михайлівська церква (1743 рік, с. Верхи);

- Михайлівська церква (1775 рік, с. Грудки);

- Успенська церква (1543 рік, с. Качин);

- Стрітенська церква ( 1642 рік, с. Михнівка);

- Свято-Преображенська церква ( 1600 рік, с. Нуйно, пам’ятка архітектури державного значення);

- Свято-Покровська церква (с. Нуйно, пам’ятка архітектури місцевого значення, її історія пов’язана з родиною Григорія Рафальського);

 - Римо-католицький костел Св.Михайла (м.Камінь-Каширський);
 - Каплиця римо-католицького костелу Св. Михайла (1637 р., м. Камінь-Каширський, пам’ятка архітектури місцевого значення);

- Різдво – Богородична церква (1737 рік, с. Видерта);

- Успенська церква (1795 рік, с. Запруддя);

- Парасковська церква (1770 рік, с. Осівці);

- Михайлівська церква (1790 рік, с. Хотешів);

- Ікона „Богородиця Одигітрія” перша половина 16 ст. (Різдво-Богородична церква,       м. Камінь-Каширський, пам’ятка сакрального мистецтва);

- Ікона „Спас Вседержитель” перша половина 16 ст. (Різдво-Богородична церква,          м. Камінь-Каширський, пам’ятка сакрального мистецтва).

                                        Визначні особистості.

      На Камінь-Каширщині народилися визначні особистості, чиї імена на віки вічні занесені в аннали історії України:

-         в м. Камінь-Каширському – Шабліовський Євген Степанович – академік, письменник, літературознавець ( 13.04.1906-10.01.1983рр.);

-         в с. Нуйно – митрополит Санкт-Петербурзький і Новгородський Антоній               ( Григорій Рафальський, 19.02.1789 – 16.11.1848 рр.) ;

-         в с. Сошичне – Павло Микитович Калиновський  ( 1889-1971 рр.) -  розробник нової техніки, кандидат воєнних наук, генерал – майор;

-         в с. Черче – Назар Дем’янчук  - командир роти ім. Т.Г.Шевченка Республіканської армії в Іспанії ( 1906-1937 рр.);

-         в с. Пнівне народився В.І.Палівода – генерал армії Збройних Сил України, командир великого військового об’єднання.

      Камінь-Каширська земля пишається уродженцем с. Тоболи, доктором філологічних наук, професором Волинського державного університету ім.. Лесі Українки Віктором Федосійовичем Давидюком. Його глибинні дослідження в царині фольклористики принесли наукове визнання і шану.

        З краю вийшло майже п’ятдесят докторів і кандидатів наук.

Сучасність.

Пріоритетні напрямки розвитку.

        У сільському господарстві - м’ясо – молочне тваринництво, вирощування свиней,  розширення посівів ріпаку, розведення риби.

        Запровадження поглибленої переробки деревини, розвиток обслуговуючих галузей. Заготівля та переробка сільськогосподарської сировини.

Інвестиційна привабливість.

Розширюються економічні зв’язки підприємств району із зарубіжними партнерами. Так, у  січні – червні  2017 року у зовнішньоекономічній діяльності підприємств району зберігається позитивне сальдо в сумі 1919,9 тис. дол. США. Суб’єктами господарювання на експорт відправлено продукції на суму 2527,2 тис. дол. США, імпортовано – на суму 607,3 тис. дол. США. Експортні операції здійснюються із 9 країнами світу, імпортні – з  4. Найвагомішими є експортні зв’язки з Німеччиною, також партнерами є Італія, Польща, Австрія, Нідерланди, Бельгія, Китай, Румунія, Естонія. В імпортних операціях – Словаччина, Німеччина, Велика Британія та Польща. Основу експорту становить деревина та вироби з неї. Її відвантажено до Німеччини, Італії, Польщі, Австрії, Румунії.

Від іноземних партнерів, переважно з Словаччини, Польщі та Німеччини, одержано механічні пристрої, чорні метали, транспортні засоби, текстильні вироби.

В районі нараховується 14624 домогосподарства, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

В районі є ряд підприємств, які у зв’язку із зміною власників, відсутністю інвестицій, сировини  або ринків збуту продукції припинили свою діяльність.

Відповідні інвестиції можливі у переробку дарів лісу,  в т.ч. ягід та грибів.

Наявність на території району лісів забезпечує діяльність пилорам по переробці деревини, окремі підприємці виготовляють меблі, столярні вироби, здійснюють первинну обробку деревини. З врахуванням наявності незайнятого населення можливе налагодження промислового виробництва меблів, будівельних матеріалів, столярних виробів.

Інвестиції в облаштування природних водойм та будівництво баз відпочинку на берегах озер сприятиме розвитку ”зеленого туризму”.

Підприємницька активність.

Станом на 01.07.2017 року в районі зареєстровано 1878 суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі 1572 фізичних  особи - підприємців.

Для здійснення господарської діяльності в оренду надано 30,4 тис. кв. м нежитлових приміщень спільної власності територіальних громад міста і сіл району. За I півріччя 2017 року від оренди по 69 договору надійшло 4424,561 тис. грн. орендної плати. Відділом освіти одержано 43,63 тис. грн. орендної плати, відділом культури – 231,8 тис. грн., районною радою – 73,2 тис. грн., райлікарнею – 23,3 тис. грн., районним підприємством «Теплокамінь» - 50,0 тис. грн., в районний бюджет надійшло 2,6 тис. грн.

За оренду приміщень до бюджетів 16 сільських рад надійшло 44,8 тис. грн.. Найбільше орендної плати отримано у Раковоліській (7,7 тис. грн.), Нуйнівській (6,7 тис.грн.), Сошичненській (5,3 тис. грн.), Ворокомлівській (4,8 тис. грн.),  Личинівській (2,8 тис. грн.), сільських радах.

Для спрощення процедури надання адміністративних послуг суб’єктам господарювання та фізичним особам забезпечено діяльність сектору «Центр надання адміністративних послуг».

Основні види продукції промислового виробництва.

В Камінь- Каширському районі реалізацію промислової продукції здійснюють підприємства: ТОВ „ДОФ-АРБО” ,державні підприємства „Камінь-Каширське лісове господарство”, СЛАП „Камінь-Каширськагроліс" , ТОВ «Волинь ресурси 2016» та ТОВ «Лігнум Енерджі».

У січні – червні 2017 року підприємствами  реалізовано промислової  продукції на суму 41 млн. 814 тис. грн. (ТОВ „ДОФ-АРБО” – 17 млн. 278 тис.грн., ,ДП „Камінь-Каширське лісове господарство” – 12 млн. 394 тис. грн., ДП СЛАП „Камінь-Каширськагроліс" – 5 млн. 757 тис. грн., ТОВ «Волинь ресурси 2016» - 5 млн. 693 тис.грн. та ТОВ «Лігнум Енерджі» - 692 тис. грн.).

В загальному обсязі реалізації промислової продукції по області частка району складає 0,3% (9 місце). 

             Весь обсяг реалізації продукції складає оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів.

            Частина підприємств району виробляють продукцію в непромислових обсягах. Розвиваються приватні підприємства по переробці деревини, по виготовленню столярних виробів, меблів, будівельних матеріалів  ( бруківка, металева сітка, дошки ).

Міжнародне співробітництво.

У  січні – червні  2017 року у зовнішньоекономічній діяльності підприємств району зберігається позитивне сальдо в сумі 1919,9 тис. дол. США. Суб’єктами господарювання на експорт відправлено продукції на суму 2527,2 тис. дол. США, імпортовано – на суму 607,3 тис. дол. США. Експортні операції здійснюються із 9 країнами світу, імпортні – з  4. Найвагомішими є експортні зв’язки з Німеччиною, також партнерами є Італія, Польща, Австрія, Нідерланди, Бельгія, Китай, Румунія, Естонія. В імпортних операціях – Словаччина, Німеччина, Велика Британія та Польща. Основу експорту становить деревина та вироби з неї. Її відвантажено до Німеччини, Італії, Польщі, Австрії, Румунії.

Від іноземних партнерів, переважно з Словаччини, Польщі та Німеччини, одержано механічні пристрої, чорні метали, транспортні засоби, текстильні вироби.

Ринкова інфраструктура.

В районі діють :

- відділення  комерційного банку „Приватбанк”, відділення Ощадбанку у м. Камінь-Каширський;

- відділення НАСК „ Оранта”, відділення страхової компанії «ТАС»;

- кредитна спілка „ Турія ”, кредитна спілка „ Промінь”.

Соціально-економічна інформація.

Район утворено у січні 1940 року.

Площа району – 1,749 тис. кв. км – 8,6 % території області.

Кількість населених пунктів – 65

 - у тому числі місто  Камінь-Каширський 

-  кількість сільських населених пунктів - 64

Населення – 63,4 тис. чол., що становить 6,1 % від населення області,

-         у тому числі міське населення – 12,2 тис. чол.,

-         сільське – 51,2 тис. чол.

Середньооблікова кількість штатних працівників -  6,2 тис. чол.

Телефонний код району: (03357)

Поштовий індекс 44500

Голова районної   державної  адміністрації:

Дунайчук Валерій Савович, тел. 5-04-84

Юридична адреса райдержадміністрації:

44500 Волинська область,

м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 2.