З кожним роком на теренах нашої батьківщини зростає кількість людей, які обрали своїм хобі, або ж і основним методом заробітку, благородну справу пасічника. Ті, хто полюбили цю справу, можуть годинами спілкуватися про неймовірні можливості цієї комахи, про надзвичайні методи комунікації та поведінки бджолосім’ї. Більшість людей вважають, що основною цінністю роя є створення меду, при цьому значно недооцінюючи вплив бджоли на навколишнє середовище, адже наявність на нашому столі багатьох продуктів на пряму залежить від цієї комахи.

Проте, як і більшість істот, бджоли мають значну кількість захворювань. Про одне з таких сьогодні і поговоримо.

Вароатоз (варооз) - спричинюється паразитуванням у бджолиній сім'ї кліща варроа Якобсоні. Збудник варроозу було виявлено Якобсоном наприкінці минулого століття на острові Ява. Останнім часом хвороба поширилась у багатьох країнах і завдає великої шкоди бджільництву. Збудник хвороби, за В. І. Полтєвим, являє собою нову расу, яка виникла на півдні Азії від тих кліщів, що паразитували на медоносних.

При сильному ступені ураження гине розплід, спостерігається викидання з гнізд загиблих бджолиних і трутневих личинок та лялечок. Восени і взимку уражені кліщем сім'ї проявляють неспокій і часто гинуть у першій половині зимівлі. У загиблих бджіл відзначають утягнене черевце (синдром утягненого черевця), при роздавлюванні грудини гемолімфи не видно.

Розмножується збудник тільки на розплоді. Статевозрілі самки кліща мігрують у комірки з личинками в останній день, а в трутневі – за 3 доби перед запечатуванням. Оселяються вони переважно в комірках із трутневим роз-плодом, тому в період виведення трутнів ураженість бджолиного розплоду менша, ніж в інший період, зокрема восени вона різко зростає. В одну комірку можуть проникнути кілька самок, а загальна кількість паразитів із потомством на лялечці іноді перевищує 8–10 особин. Висока зараженість при-зводить до загибелі розплоду або народження бджіл-виродків (безкрилих, безногих). За спостереженням А. І. Муравської, самки відкладають яйця на бджолиному розплоді з 12-го по 16-й день розвитку включно, на трутневому – на 14–19-й день. Кожна самка може відкласти за один раз у бджолині комірки до 5, а в трутневі – до 6 яєць. Обов'язковою умовою підготовки до репродукції є живлення збудника на личинці протягом доби після запечатування розплоду. Самці після спаровування в комірці гинуть. На бджолах і трутнях паразитують самки-засновниці й дочірні самки, зимують у сім'ї лише самки.

Труднощі боротьби з варроозом полягають, передусім, у тому, що на всіх стадіях розвитку частина дорослих особин його перебуває в комірках із запечатаним трутневим та бджолиним розплодом. Хвороба поширюється при бджолиній крадіжці, нальотах бджіл, контактуванні їх (на квітках, водонапувалках), при посиленні та розмноженні сімей, пересиланні й перевезенні бджіл і маток, кочівлях пасік. На початку розвитку інвазії збудник виявити важко, змін у сім'ї не помітно й тому не завжди можна своєчасно вжити потрібних за-ходів. Якщо не вживати заходів боротьби з кліщем, сім'я загине на другий – третій рік після захворювання. Протягом весняно-літнього періоду кліщі розмножуються в таких кількостях, що виснажені й покалічені бджоли осипають-ся восени й узимку, а розплід додатково може вражатися гнильцями та іншими хворобами. Хворі сім'ї зимують неспокійно.

Клінічні ознаки

У хворих бджіл відсутні або недорозвинені крила, груди і черевце деформовані. Оскільки такі бджоли не можуть літати, вони повзають по території пасіки. Влітку біля вуликів знаходять загиблих недорозвинених лялечок, молодих бджіл і трутнів. Яйцекладка матки нерівномірна, розкидана по стільниках. Восени у заражених сім’ях матки пізно перестають відкладати яйця. Уражені сім’ї неспокійні взимку, бджоли таких сімей виповзають з вулика і гинуть на підлозі зимівника, багато бджіл і кліщів нагромаджуються на дні вулика. Сім’ї слабнуть.

З метою недопущення виявлення захворювання щорічно необхідно проводити акарицидні обробки та дотримуватись наступних настанов:

- систематичного видалення печатного трутневого розплоду за допомогою будівельної рамки (0,4-0,8 повної рамки);

- вилучення печатного розплоду із сімей у відводки або в сім'ї-інкубатори із наступною обробкою їх одним із рекомендованих засобів після виходу всіх бджіл з комірок;

- застосування сітчастих підрамників (кліщовловлювачів).

Для підвищення ефективності боротьби з вароозом на пасіках необхідно виконувати комплекс лікувально-діагностичних обробок протягом активного сезону (з урахуванням природно-кліматичних особливостей різних регіонів і технологій утримання бджіл) за такою схемою:

а) літні обробки (з 25.07 до 05.08) проводять відразу після відкачки товарного меду, коли в сім'ях ще мінімальна кількість печатного розплоду. Обробки проводять 2-3 рази. Препарати використовують відповідно до настанов щодо їх застосування до початку підгодівлі бджіл на зиму. Одночасно з обробками проводять контроль її ефективності і визначають ступінь ураження бджіл кліщем, для чого в 2-3 вулики закладають на дно листи паперу чи картону або поліетиленову плівку, змазані вазеліном або олією. Після першої обробки через добу листи виймають і закладають нові. Цей контроль дозволяє установити інтенсивність інвазії і, відповідно, необхідну кількість обробок та ефективність препаратів. Використання органічних кислот (щавлева, мурашина, молочна) проти вароозу рекомендоване після відкачки товарного меду і до початку підгодівлі бджіл на зиму, коли у вулику мало рамок із незапечатаним медом, тому що він сильно накопичує залишки органічних кислот після обробок;

б) осінні (завершальні) обробки (з 15.10 до 01.11) проводять відразу після повного виходу розплоду (при відсутності печатного розплоду в бджолосім'ях). Обробки рекомендовано проводити водними аерозолями препаратів (обробки проводять при температурі повітря не нижче 0 °C), які застосовують відповідно до настанов;

в) навесні після обльоту бджіл і встановлення температури повітря не нижче плюс 10-12 °C рекомендується проведення діагностичних обробок 1-5 бджолосімей будь-яким затвердженим препаратом. Для підвищення життєдіяльності бджолиних сімей використовують білкові, мінеральні і вуглеводні кормові добавки відповідно до настанов щодо їх застосування. Проводять дезакаризацію вуликів, бджолярського інвентарю, стільників.

Наближається сезон медозбору, тому закликаємо пасічників дотримуватись інструкції щодо використання протипаразитарних препаратів задля недопущення потрапляння в продукти бджільництва забруднювачів, якими являються діючі речовини акарацидів.

Камінь-Каширське районне  управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області