У зв’язку із складними погодніми умовами та сезонним збільшенням кількості інсектів власники тварин стикаються з різними проблемами в утриманні тварин у підсобних господарствах. Сьогодні обговоримо захворювання, перебіг якого впродовж багатьох століть супроводжувався мільйонними смертями людей по всій земній кулі.
ВІСПА - гостре вірусне захворювання різних видів тварин та птиці, що характеризується розвитком на шкірі та слизових оболонках специфічного висипу. До віспи сприйнятлива людина.
Збудник хвороби - віруси, який у різних тварин подібні за будовою, проте різняться за патогенністю (вірус віспи корів спричиняє захворювання у корів, свиней та коней; вірус віспи людини- у людини, та великої рогатої худоби: вірус віспи овець - в овець та кіз; віруси віспи кіз та птиці - лише у кіз та птиці).
У тварин розрізняють два перебіги хвороби: доброякісний та злоякісний.
При доброякісному у тварин відмічають пригнічення, незначне підвищення температури, відмічається стадійне утворення віспяної екзантеми (почервоніння, яке переходить в утворення ран з подальшим загоєнням) на вимені, губах, п’ятачку, шкірі внутрішньої поверхні стегон , які швидко минають і тварини одужують.
При злоякісному спостерігають загальну кволість, гарячку, втрату апетиту та кон’юнктивіт. Захворювання часто ускладнюється пневмонією та гастроентериторм.
При геморагічній формі віспи (чорна віспа) внаслідок крововиливів в шкіру та внутрішні органи віспяні пухирці набувають чорного кольору, спестерігають виділення крові в сечі, криваві проноси, тяжкий стан тварин і висока летальність (до 90%). Кінчики вух, великі ділянки шкіри, а також ділянки вух некротизуються та відпадають.
Нині віспа у тварин має значне поширення в Африці, Азії зокрема на Середньому Сході. У неблагополучних господарствах хвороба завдає відчутної шкоди у зв’язку з високою летальністю серед ягнят(50%) і поросят(65%) та зменшенням настригу шерсті у овець.
Джерелом збудника є хворі тварини, а також перехворілі вірусоносії, у яких вірус зберігається на шкірі та шерсті до 8 тижнів. Факторами передавання збудника можуть бути контаміновані вірусом пасовища, кошари, предмети догляду, корми, шерсть, шкури, гній, одяг та взуття обслуговуючого персоналу. Швидкому поширенню інфекції в стаді сприяє передавання збудника доярками під час доїння корів.
У людини. Виявляють натуральну віспу, джерелом збудника якої є хвора людини, коров’ячу віспу як професійну хворобу доярок. Особливою злоякісною формою хвороби є геморагічна (чорна) віспа людини.
Зазвичай хвороба проходить легко: відмічають головний біль, відчуття прострації, незначне підвищення температури, висипання на бічних поверхнях живота, пахвинних впадинах, які , в подальшому, поширюються по всій шкірі та слизових оболонка. Наприкінці 3-го тижня відмічають повне одужання.
Неможливо не згадати титанічно роботу та внесок англійського лікаря Едварда Дженнера, який першим застосував щеплення людей натуральним вірусом віспи корів та , нарешті, зупинив епідемію «Чорної віспи».
Зважаючи на все вищевказане, Держпродспоживслуба закликає: при виявлення симптомів, які подібні до віспи - не займайтесь самолікуванням (диференційна діагностика надто складна), а зверніться за кваліфікованою допомогою до відповідного лікаря.
Для попередження захворювання потрібно дотримуватись елементарних заходів біобезпеки: унеможливити контакт хворих та здорових тварин; не використовувати одяг, засоби догляду за тваринами (щітки для шерсті, ножниці для стрижки шерсті, прибиральний інвентар), які можуть бути контаміновані вірусом. У поширенні віспи значну роль відіграють жалкі комахи, мишоподібні гризуни, коти та собаки, тому потрібно задіяти дієву схему боротьби з паразитами ( унеможливлення потрапляння в місця утримання тварин (стайні, стійла, кошари) та знищення вже наявних можливих переносників інфекційних захворювань).
Головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Камінь-Каширського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Володимир МАКАРЧУК
