Сьогодні багато хто з громадян України не зовсім усвідомлює основні принципи страхової пенсійної системи: пенсія – це не допомога від держави, а індивідуальний результат багаторічної праці кожного.

Зазвичай молодь не думає про заощадження на старість, однак, регулярні страхові внески на пенсійне страхування в молодому віці гарантують особі в майбутньому право на отримання пенсійних виплат із системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Водночас держава надає можливість громадянам подбати про свою майбутню пенсію шляхом добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що дає змогу громадянам, які не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, набути пенсійних прав нарівні з громадянами, для яких участь у пенсійному страхуванні є обов’язковою.

Відповідно до Закону України «Про державне пенсійне страхування», з 1 січня 2004 року запроваджено нову форму обчислення пенсій, яка встановлює пряму залежність розміру пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого було сплачено страхові внески.

Починаючи з 1 січня 2004 року замість трудового стажу для обчислення розміру пенсій визначають страховий стаж людини – період, протягом якого вона підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця було сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюють у місцях, і той місяць (або місяці), за який не сплачено внески в Пенсійний фонд, не включають у страховий стаж. Особа, яка не працює, відповідно не сплачує внески й не набуває страхового стажу. За ці періоди життя в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку дані для обчислення пенсії будуть відсутні.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Закон № 2464) за всіх громадян, які працюють, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачують роботодавці. Але є й такі категорії осіб, за яких єдиний внесок не сплачують. Це студенти, громадяни, які працюють за кордоном, члени фермерських та особистих селянських господарств, особи, які працюють неофіційно, отримуючи заробітну плату в конвертах, та інші. Як результат, може виникнути ситуація, що вони не матимуть тієї кількості років страхового стажу, яку необхідно мати для призначення пенсії за віком.

Саме для таких категорій осіб у законодавстві передбачено право добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. До того ж право добровільної участі в загальнообов’язкового системі пенсійного страхування особи мають лише із січня 2004 року, тобто з дня, коли набув чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), який визначає принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення , перерахунку й виплати пенсій, надання соціальних послуг із коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

Право на добровільну участь осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є одним із принципів системи соціального страхування.

Порядок добровільної участі та категорії осіб, яким надано право добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, визначено в статті 10 Закону № 2464

Зокрема таким правом можуть скористатися студенти, безробітні, які не отримують допомогу по безробіттю, громадяни, які тимчасово працюють за кордоном та для яких добровільна участь є єдиною можливістю включити ці періоди роботи в страховий стаж.