— Ольго Петрівно, 10 років тому, коли російські війська вторглися на території Луганської і Донецької областей та в Крим, ми боляче переживали. Наші люди стали на захист своєї країни, активно влилися у волонтерський рух, аби зупинити просування окупації. Тоді ми знаходилися за сотні кілометрів від воєнних дій. 24 лютого 2022 року війна стала ближчою. Скажіть, як вона змінила життя в районі?
— Передусім вона з новою силою шокувала всіх. Вона не минула безслідно ні для жителів нашого краю, ні для громад. Фактично розділила життя на «до» і «після». І того часу, який був «до» уже, напевне, багато хто не пам’ятає. Війна змінила усе: думки, емоції, ставлення до інших, побут, професійні акценти, економіку нашої країни в цілому та району зокрема.
— З початком повномасштабного вторгнення державні адміністрації змінили статус на військові і почали працювати фактично 24/7. У якому режимі працюєте зараз? Які завдання незмінно залишаються першочерговими?
— Графік роботи - шалений. У відпустки не ходили і продовжуємо працювати у режимі 24/7. Оскільки 24 лютого указом президента утворені військові адміністрації, нас перепризначили, а до тих повноважень, які ми мали, додалися пов’язані із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану. Відтак тепер вся робота спрямована на допомогу військовим, взаємодію з військовими і виконання завдань, які надходять від військових.
— З 24 лютого одним з найвідповідальніших завдань, напевне, стало укріплення кордону?
— Заходи з облаштування рубежу проводили й до початку повномасштабного вторгнення. Укріплюємо його і тепер. В цілях безпеки не розповідатиму деталі. Але будьте певні: робимо все для того, щоб інженерно-фортифікаційний захист був надійним. В цьому суттєво допомагають керівництво обласної військової адміністрації, Волинського прикордонного загону, очільники територіальних громад району, підприємці, лісівники. Щодо фінансової складової, то мова, зокрема, й про мобілізацію бюджетів територіальних громад.
Крім того, у нас, звичайно, в пріоритеті - допомога та підтримка наших воїнів, а також сімей загиблих Героїв. Керівники всіх громад району, підприємницький актив, просто небайдужі жителі задіяні у спільній справі. Потреби на фронті зростають щомиті, тому стараємося забезпечити необхідним. Шукаємо різні шляхи співпраці, в тому числі міжнародні.
— На початку воєнного стану постало питання облаштування укриттів. Скільки захисних приміщень було в районі і на скільки вдалося збільшити їх кількість?
— Фонд захисних споруд цивільного захисту району нині нараховує 16 протирадіаційних та 213 найпростіших укриттів, загальною місткістю понад 40 тисяч осіб. Із них більш як 36 тисяч може укритися в найпростіших укриттях і 4 тисячі - у протирадіаційних. Кількість захисних споруд продовжуємо збільшувати. Із початку введення воєнного стану в районі додатково облаштували 76 найпростіших укриттів. Здебільшого це у закладах освіти, щоб можна було організувати навчання дітей офлайн. Відтак у 85 ліцеях та гімназіях діти вчаться очно, а в 28 закладах загальної середньої освіти району через відсутність укриттів — і тепер ще дистанційно (у Камінь-Каширській громаді у 17 школах, у Маневицькій - у 6, в Любешівській - у 4, у Сошичненській - в 1).
— Через військові дії на територію району почали переїжджати українці з інших територій. Як зараз ведеться робота з внутрішньо переміщеними особами?
— Найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб спостерігалася у 2022 році. Це були переселенці із територій, де проходили бойові дії. їх загальна кількість сягала більше п’яти з половиною тисяч. На кінець січня у Камінь-Каширському районі залишилося 1,2 тисячі ВПО. Частина з них залишала наш регіон, бо відчувала небезпеку вторгнення з боку білорусі, частина переїжджала туди, де можна було працевлаштуватися, хтось повертався додому... Та внутрішньо переміщені особи до нас ще їдуть: протягом січня цього року на території району зареєструвалося 12 осіб. Громади у межах своїх можливостей та компетентностей сприяють цим людям. Зокрема, у Камінь-Каширській територіальній громаді створена рада ВПО, яка, власне, й опікується питаннями внутрішньо переміщених осіб. Держава також надає фінансову підтримку переселенцям. Так, за січень для 1033 внутрішньо переміщеним особам, що тимчасово знаходяться на території Камінь-Каширського району, було нараховано більш як 3,3 млн грн допомоги на проживання.
— Велика кількість жителів району стала на захист Батьківщини. Вони мужньо боронять її від ворога, але, на жаль, маємо втрати. У район дуже часто приходять звістки про загибель захисників. Від цього болить усім, але їх рідним особливо...
— Ситуація на фронті непроста. Родини залишаються з болем та відчаєм і ніяка допомога наша не може закреслити той біль. Але ми намагаємося не оминути увагою військовослужбовців, їхніх сімей та сімей загиблих Героїв. Підтримка їх - питання, яке завжди на часі. Фахівці управління соціальної та ветеранської політики райдержадміністрації, відповідних структурних підрозділів на базі територіальних громад надають визначеній категорії громадян соціальний супровід із питань реалізації належних пільг і гарантій, соціальної реабілітації та адаптації. З 2014 року діють програми соціального захисту для ветеранів війни та членів їхніх сімей. Нині ці документи адаптували до реалій сьогодення. Зокрема, це дає змогу отримати з місцевих бюджетів фінансове відшкодування на заходи медичного та соціального характеру.
— Чи тримає адміністрація на контролі питання соціального та правового захисту учасників бойових дій, ветеранів війни?
— Звичайно. На сьогодні оновлена система соціального захисту ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин загиблих воїнів. Управління соціальної та ветеранської політики райдержадміністрації у межах компетенції розглядає звернення цих категорій, проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу. Окрім оформлення необхідних документів для набуття відповідного статусу допомагає залучити цих осіб до різних програм, спрямованих на підтримку, реабілітацію, адаптацію. Так протягом 2023 року багато осіб, сімей скористалися державною програмою професійної адаптації. На постійному контролі перебуває питання облікованих осіб на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для ветеранів війни та родин загиблих воїнів. Крім того, цим громадянам забезпечуються усі гарантовані державні соціальні виплати. Наприклад, серед яких - одноразова грошова допомога особам, яким присвоєно звання Героя України.
— Скажіть, а чи маємо багато безвісти зниклих захисників, бійців, які потрапили в полон? Як ведеться робота з рідними, які їх розшукують? Чи допомагає адміністрація їхнім близьким долати складний шлях визволення?
— На жаль, маємо і безвісти зниклих захисників, і полонених. Наприкінці січня представники Західного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими провели виїзну зустріч із родинами полонених та зниклих безвісти військовослужбовців. До обговорення долучилися керівники територіальних громад, силових відомств, військові. За словами керівництва Західного регіонального центру, такі зустрічі організовують з метою покращення взаємодії з рідними захисників і захисниць України, позаяк часто виникають питання саме на рівні комунікації. Тож під час зустрічі обговорили діяльність кожної відповідальної структури, а разом із цим те, що стосується обмінів полоненими та переговорного процесу, дотримання інформаційної гігієни, переліку документів, які повинні мати родини оборонців. Захід пройшов у форматі максимально конструктивного діалогу. Його організатори розповіли про алгоритм дій у випадку, коли військовослужбовець потрапив у полон чи зник безвісти, окремо надали родинам персональні консультації, а також встановили контакти для подальшого супроводу.
— Влітку жителі району активно залучалися до відбудови села Благодатівка, що на Херсонщині. Воно постраждало від російського вторгнення, окупації. Проєкт вже завершили, чи він триватиме і надалі?
— Так, жителі Камінь-Каширського району у складі бригади волинських волонтерів, допомагали відновлювати зруйновані російськими окупантами житло та інфраструктуру на Херсонщині. Серед найактивніших - жителі міста, сіл Раків Ліс, Воєгоща, Підбороччя, Черче Камінь-Каширської громади, Стобихівка Сошичненської ТГ, Седлище Любешівської ТГ, Нові Червища та Рудка-Червинська Прилісненської ТГ, Маневич. Президентська ініціатива «Пліч-о-пліч» показала хороші результати. Тож такі проєкти однозначно триватимуть.
— Чи змінилося соціально-економічне становище району за цих майже два роки війни? Розкажіть про глобальні проєкти, реалізацію яких довелося зупинити.
— Звичайно змінилося. Війна впливає на все. До повномасштабного вторгнення у районі активно реалізовували проєкти, які потрапили в президентську програму «Велике будівництво». Це - дороги, зведення школи в селі Стобихівка. Сьогодні маємо інші пріоритети.
— Восени ширилася хвиля невдоволення щодо використання коштів з місцевих бюджетів. Що ви думаєте з цього приводу? Чи були в громадах району недоцільні тендери?
— З керівництвом усіх громад району є розуміння та конструктивна співпраця. Кожен усвідомлює пріоритети сьогодення, тому випадків недоцільного використання коштів місцевих бюджетів немає. Підтримка ЗСУ - ось, що зараз головне.
— Отже, для ЗСУ у нас допомагає весь район. Ви також навідуєтеся до бійців на передовій. Скільки таких поїздок вже здійснили?
— Уже п’ять разів ми своєю командою відвідали наших захисників на передових позиціях та доставили їм необхідне. Навідуємося зазвичай до нашої «сотки» та бійців з Камінь-Каширщини в інших підрозділах. Зараз збираємося у чергову поїздку. Як завжди, готуємо те, що допомагає наближати перемогу. Знаємо, що потребують військові передусім техніку, дрони, рушниці. Наш батальйон формувався у нас на очах, із самого початку ми забезпечували його всім необхідним, тож, коли він зайняв передові позиції, ми не могли залишити його без своєї опіки.
— Після поїздок до лінії фронту наскільки оптимістичним сьогодні є погляд в майбутнє у начальниці Камінь-Каширської військової адміністрації?
— Відповім словами Валерія Залужного: «Як би важко нам не було, але точно не буде соромно!». Перемога однозначно буде за нами — наші люди неймовірної сили духу, відваги та стійкості!
— Дякую за розмову.
Спілкувалася Тетяна ПРИХОДЬКО.
Камінь-Каширська районна газета "Полісся"
