Гострі кишкові інфекції та харчові отруєння займають особливе місце серед інфекційних хвороб за своєю розповсюдженістю. Вони виникають внаслідок попадання в організм специфічних збудників – патогенних та умовно-патогенних бактерій, вірусів, найпростіших.

Слід пам’ятати, що пік кишкових інфекцій зазвичай припадає на спекотну пору року. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників кишкових інфекцій.

Їхнім джерелом є хворі люди, бактеріо- та вірусоносії.

Механізми та шляхи передачі:

• аліментарний (через їжу – під час споживання забруднених продуктів, що містять збудник або його токсини та воду – у разі вживання некип’яченої води з неорганізованих джерел водопостачання, або при ковтанні води під час купання у відкритих водоймах);
• контактно-побутовий (через забруднені руки, предмети побуту).

Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов і термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, тощо.

Для виникнення харчових інфекцій достатньо потрапляння в готову їжу незначної кількості збудника (дизентерійної, черевнотифозної паличок, холерного вібріону та ін.). Близько 50 % харчових отруєнь пов’язано із вживанням м’ясних та молочних продуктів. У 3-7 % – летальні випадки. Здебільшого харчові отруєння виникають і важче проходять у дітей і людей похилого віку.

Для харчових токсикоінфекцій характерні такі ознаки: раптовий початок захворювання при короткому інкубаційному періоді (від 15 хв до 24 год); майже одночасне захворювання всіх людей, які вживали одну і ту ж їжу, забруднену патогенними мікроорганізмами; швидке припиненням виникнення нових випадків після усунення продукту, який спричинив появу інфекції; масовий характер захворювання, коли забруднений продукт використовувався централізовано через мережу громадського харчування або навпаки – групові та поодинокі захворювання при використанні епідемічно-небезпечної їжі в сімейному або індивідуальному харчуванні.

До 75 % усіх кишкових інфекцій становить дизентерія, яку спричиняють бактерії роду Шигели. Джерелом інфекції є хвора людина. На посуді та вологій білизні шигели можуть зберігатися протягом місяців, на продуктах харчування – декілька діб, у воді – до 2 місяців, при нагріванні до 60 градусів гинуть через 10 хв, кип’ятінні – негайно, в дезінфекційних розчинах – протягом декількох хвилин.

Паличка черевного тифу та паратифів А, В, С розмножується у молоці, м’ясному фарші, бульйоні, холодці, салатах, досить стійка до зовнішніх впливів: низьку температуру витримує кілька місяців, при температурі 60 градусів гине за 25-30 хв. Холера – гостра діарейна інфекція, передається частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу та під час побутових контактів. Зазвичай починається гостро та призводить до різкого зневоднення організму. Кип'ятіння вбиває холерні вібріони вже через 1 хв. Холерні вібріони є надзвичайно чутливими до дії звичайних дезінфектантів.

Однією з причин ботулізму є домашнє консервування різних продуктів, яке проводиться без повного їх знезараження з наступним зберіганням у герметично закритому посуді. Спостерігалися отруєння консервованим свинячим м’ясом, ковбасами, смальцем, консервованим зеленим горошком, помідорами. У профілактиці ботулізму вирішальне значення має дотримання санітарних правил у процесі консервування м’ясних, овочевих продуктів. Будь-які консерви в банках, кришки яких здулися, є підозрілими щодо ботулізму, їх треба бракувати.

Отже, для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:

1. Дотримуватися правил особистої гігієни. Ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні.
2. Мити та тримати в чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі. Користуватися індивідуальним посудом.
3. Запобігати проникненню комах і тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються продукти харчування.
4. Регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки.
5. Окремо готувати та зберігати сирі й готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо).
6. Для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, дошки для нарізання, тощо).
7. Добре просмажувати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу.
8. Дотримуватися відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовані харчові продукти при кімнатній температурі більш ніж на 2 год, розморожувати продукти необхідно у приміщенні за температури 15-20 С, зберігати харчові продукти та готові вироби в умовах низьких температур).
9. Використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел. Вживати бутильовану або охолоджену кип’ячену воду.
10. Мити та обдавати окропом фрукти та овочі, особливо в разі споживання їх у сирому вигляді.
11. Не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти.
12. При транспортуванні та зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо).
13. Не купувати продукти харчування у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі.
14. Не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця тощо. Використовувати тільки пастеризоване молоко.
15. Не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання, не ловити рибу в забруднених водоймах.
16. Уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання.

При появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень.

Камінь-Каширське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області