Є місця, які знаходиш серцем, і вже не відпускаєш. Таких багато в нашому районі, зокрема в мальовничому селищі Любешів. Йому нині – 542.

 

Люблю прикордоння. Люблю винятковий тутешній колорит. Хоча найбільше викликів і загроз. Попри все, люблю.

 

Це – край, де тиша озер "зустрічається" із шелестом лісів, де природа має особливу силу, а стежина чи вулиця нагадує для кожного своє, рідне.

 

І навіть у непрості воєнні часи тут продовжують єднатися, працювати, ростити дітей, підтримувати військо та будувати майбутнє.

 

Завжди гостинні та привітні любешівці: талановиті, мудрі та творчі. Дякую за те, що тримаємо стрій разом! Ціную такі речі. Велика заслуга керівництва громади, яке вміло згуртовує. Згуртовує навколо спільних справ і пам'яті про тих, хто віддав свої життя за Україну.

 

З днем селища! Бережіть його — таке особливе, красиве та незламне.