Проект перспективного плану нових територіальних громад на Волині починає формуватися. Він – із багатьма недопрацюваннями, неуточненими, навіть подекуди проблемними моментами, але перше спільне бачення експертів та громад уже напрацьоване. Воно і стане основою подальшої великої роботи.
Все це експерти Офісу реформ обговорили спільно з представниками профільної робочої групи, котра діє при облдержадміністрації, під час секційного засідання.
Цій презентації передували численні обговорення, консультації, виїзні зустрічі, робочі наради та засідання, бесіди з представниками громад, уточнення інформації, поданої райдержадміністраціями, із головами сільських рад та громадськими активістами.
Заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук, котрий очолює робочу групу, одразу наголосив:
– Ми сьогодні зібралися, аби кожен висловив власне бачення ситуації, подав інформацію, що стосується його сфери, можливо, навіть зробив конструктивні критичні зауваження. Нам це потрібно, аби перспективний план, котрий найближчим часом буде запропонований для обговорення в депутатських комісіях та згодом – винесений на голосування у сесійній залі, був максимально реалістичним, відповідав методиці і відображав побажання кожної громади.
Що приємно: чимало громад і справді виявили активність і мають певні напрацювання та навіть підготували необхідні ініціативи про об’єднання. Чого не можна поки сказати про міста обласного значення – до Офісу реформ від жодного з них досі не надійшло пропозицій.
Зокрема це стосується Луцького району, де значна кількість громад виявила бажання утворити адмінцентр, і жодна не розглядає ймовірного об’єднання з самим Луцьком. Схожа ситуація – у Володимирі-Волинському.
Взагалі приміські села висловлюють позицію, що готові об’єднуватися з такими потужними центрами, як міста обласного значення, але залишатися у статусі, в якому є нині. Та фахівці зазначали однозначно: не може так бути, що люди в довколишніх населених пунктах користуються всіма благами, які є в місті, навчаються у міських школах, діти ходять у міські садочки, але платять за послуги за нижчими тарифами.
На Ковельщині взагалі відбувається значна подрібненість – там пропонують створення багатьох громад зі слабкою економічною базою.
Тож після обговорення робоча група вирішила пропонувати у Ковельському р-ні лише три громади з адмінцентрами у самому Ковелі, також Голобах та Поворську. І незважаючи на бажання інших сільських рад об’єднувати села навколо себе, експерти Офісу реформ намагатимуться переконати людей, що лише так вони будуть здатні себе забезпечити.
Щодо Маневицького району, то там ситуація виглядає приблизно так: центри формуються у Маневичах та Колках. На Ківерцівщині варто було б також створити дві громади – Ківерцівську та Цуманську, хоча є й інші пропозиції, тож ситуація поки неоднозначна. Рожищенському рекомендують створити центри у Рожищі, Копачівці та Доросинях.
На території Володимир-Волинського району формується кілька адмінцетрів: Устилузький, Березовичівський, Зарічанський, Зимнівський та Оваднівський. Причому з центром в Овадному вже побажала та підготувала необхідне подання об’єднатися Гайківська сільська рада (нині Турійський район). Так склалося історично – вони раніше входили до Оваднівського району.
Проте бачення Офісу реформ, котрі керуються методикою, та фахівців робочої групи дещо різниться з позицією згаданих громад, адже логічніше й головне – економічно доцільніше було би об’єднати села навколо Володимира-Волинського, Устилуга та Овадного. Таку пропозицію і лишили для подальшого обговорення на місцях.
Горохівський район виявив ту ж виважену позицію: якщо спочатку до Офісу реформ надійшла пропозиція створити 7 громад, то після зустрічі з експертами там погодилися і вже опрацьовують укрупнення з центрами у 3 чи 4 населених пунктах. Зокрема, як варіант, члени робочої групи запропонували зробити центри у Берестечку, Горохові та Сенкевичівці.
Непроста ситуація і в Іваничівському районі: там є пропозиції щодо створення кількох дрібних громад.
– Ми говоримо про інвестиції, державні підприємства, наближеність соціальних закладів. Маємо пояснювати людям, що їм доведеться згодом жити у громаді, котру вони створюють. І якщо не матимуть способів розвитку, то в результаті лише ускладнять собі життя, – наголошував декан історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент СНУ ім. Лесі українки Анатолій Шваб.
Доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління історичного факультету СНУ ім. Лесі українки Валентин Малиновський, котрий проект перспективного плану підготував ще в 2005 р., наголошував: не можна дрібнити громади лише через те, що хтось із сільських голів вважає, що так йому буде краще, бо з тим сусідом він давно товаришує. Необхідно пояснювати, що громаді доведеться розраховувати на власні сили.
Зрозумілою є ситуація в Шацькому районі – там населені пункти об’єднуватимуться навколо районного центру. На Ратнівщині планується створення трьох громад – з центрами у Заболотті, Ратному та Самарах.
На Камінь-Каширщині попередньо пропонують центри у Пнівному, Сошичному, Бузаках, окрім самого райцентру.
На базі Любешівського району погодилися створити дві громади: з центрами у Ветлах та Любешові. Одна громада – на Старовижівщині, 4 – у Рожищенському (окрім Рожищ, на цьому етапі пропонується ще визначити центрами Копачівку, Переспу, Доросині або ж Щурин). На базі Ківерцівського району логічно було би створити дві громади – Ківерцівську та Цуманську. У Локачинському районі всі села, ймовірніше, об’єднають навколо районного центру – вийде дійсно сильна громада. У Рожищенському районі теж немає можливості дрібнити громади, інакше вони стануть неспроможними. На Турійщині ймовірне створення громад із центрами у самому райцентрі, а ще Лукові та Купичеві. Любомльська райдержадміністрація (окрім Любомля) ініціює ще центри у Лукові, Гущі та Головному.
Але варто вкотре наголосити: кожен сільський голова, котрий ініціює об’єднання чи то погоджується йти у склад громади, повинен усвідомлювати ту відповідальність, яку бере на себе. Як і не забувати про те, що об’єднання має сприяти розвитку, і в жодному випадку не блокувати руху вперед. А гроші з державного, обласного, районного рівня будуть перенаправлені на рівень територіальної громади, власне, туди, де і живуть люди. На території цих громад залишатимуться нові податки, зокрема, вся орендна плата за землю, акцизний збір від продажу підакцизних товарів та податок на нерухомість. Крім того, об’єднавшись, громади зможуть розраховувати на додаткові кошти з Державного фонду регіонального розвитку на покращення інфраструктури. І між ними з’явиться здорова конкуренція, адже кожен сусід зможе жити за тими ресурсами, які отримає і сам залучить – отоді й стане особливо відчутною та реальна спроможність, котру зараз через власні амбіції часто не враховують, подаючи ініціативу.
Офіс реформ у Волинській області
