Дорога українська громадо!
Шановні американські друзі!
Пані і панове!
Нині відбувається справді історична подія – відкриття у столиці Сполучених Штатів Америки меморіалу жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років.
Це дійство – справжнє свідчення перемоги правди над брехнею, добра над злом.
Є певний символізм в тому, що цей величний монумент постає в річницю більшовицького перевороту 17-го року минулого століття, який обернувся трагічними наслідками, і не лише для України.
А з іншого боку – в перший рік дії законів незалежної України про декомунізацію та про державне визнання героїв національно-визвольних змагань… Через два тижні після місцевих виборів - перших майже за сто років, в яких не брала участь комуністична партія. І за два тижні до другої річниці початку Революції Гідності, яка міцно поставила нашу країну на твердий європейський шлях.
Шановні пані та панове!
Геноцид-Голодомор став одним з найжахливіших злочинів у людській історії. Цей кримінал проти українського народу вчинив радянський комуністичний тоталітарний режим, в який тоді реінкарнувалася Російська імперія. Вона неодноразово міняла прапори, але її ненависть до України залишалася константою.
Голодомор намагалися забрехати, замовчати. Хотіли знищити навіть рештки пам’яті про нього. І нічого у них не вийшло!
На початку 80-х років минулого століття тисячі американців українського походження об'єднались в поширенні правди про Голодомор, який в Кремлі тоді вже вважали надійно викресленим з історії. Результатом тієї потужної інформаційної кампанії української громадськості стала діяльність Комісії Сполучених Штатів із дослідження Українського Голоду 1932-33 років.
Сьогодні чудова нагода, аби подякувати усім, хто був причетний до створення та діяльності цієї Комісії. І декого дозвольте згадати персонально.
Виконавчим директором Комісії, яка постала з ініціативи української громади в Америці і за всебічної підтримки Конгресу США, став Джеймс Мейс.
«Ваші мертві вибрали мене» - цими, майже біблійними словами, Джеймс Мейс описав свою місію. Він, великий американець і великий українець, один із найвідоміших дослідників Голодомору, був одним з тих, кого ми називаємо людьми правди… Невтомний лицар істини повідав гірку правду про події 30-х років в Україні всьому світові, і, до речі, значною мірою – самій Україні.
Серед головних джерел правди про Голодомор слід згадати і «Жнива скорботи» – працю Роберта Конквеста. Ця безсмертна книга силою фактів поклала край фальсифікаціям радянсько-російського режиму про Голодомор.
І Мейс, і Конквест, і багато інших американців відкривали світу правду, і неможливо забути про мільйони людей, замордованих голодом у мирний час на землі, яку весь світ називав не інакше, як «житницею Європи». Смерть мільйонів українців на початку 30-х років минулого століття не була наслідком природних катаклізмів чи епідемій. Ці страшні «жнива скорботи» стали результатом нелюдської жорстокості тоталітарного режиму.
Цей голод був спробою поставити українців на коліна, відібрати у нас гідність, знищити нашу національну ідентичність, умертвити надію на право творити свою власну долю на власній землі. У такий спосіб імперія намагалася зруйнувати самі основи волелюбної української нації, підірвати нашу духовну культуру та етнічну самобутність.
Парламенти багатьох країн, у тому числі й Конгрес США, визнали цей злочин геноцидом… У 2006 році це зробила і Верховна Рада України, і я пишаюся тим, що і моє тверде «за» пролунало в багатоголоссі тих, хто приймав те історичне рішення.
Прямо тут і саме зараз, спільними зусиллями української громади Америки та української держави у Вашингтоні, відкривається меморіал, який стане черговим доказом того, що жодним лихоліттям, жодним злочинним намірам недругів не здолати наш народ, який прагне правди, свободи, демократії та миру на своїй землі та у своїй державі.
Меморіал у Вашингтоні відкривається у той час, коли Україна відстоює свою незалежність, долаючи перешкоди і даючи відсіч агресії Росії. Кремль знову, як і в часи Голодомору, намагається стерти Україну з карти світу. Смерть знову приходить зі Сходу.
Та я глибоко переконаний в тому, що, як й понад 80 років тому, ніяка зла московська сила не здатна поставити українців на коліна, змусити нас відмовитися від Свободи, Незалежності, Гідності та Соборності.
Хотів би висловити щиру вдячність Президенту і Уряду США, всьому дружньому американському народові за солідарність з українським народом, і українській громаді Сполучених Штатів – за підтримку історичної Батьківщини.
Шановні пані та панове!
Давайте помолимось за невинні душі наших предків!
Поклянемося ніколи не забути й не зрадити їх.
Слава Україні!
