За ініціативи облдержадміністрації відбулася конференція «Шляхи забезпечення абсолютного покриття території Волинської області українським та регіональним телевізійним мовленням», участь у якій взяли представники компетентних відомств – Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, ДКТРУ, Концерну РРТ, Державної служби спецзв’язку та захисту інформації України, ДП «Український державний центр радіочастот» тощо.
Окрім поважних столичних гостей на Волинь, аби взяти участь у роботі конференції, прибули також і представники регіональних структур, зокрема, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської філій РРТ. Волинське представництво було не менш поважним та чисельним: голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, його заступник Світлана Мишковець, перший заступник голови облради Олександр Пирожик, голови райдержадміністрації та райрад, обласний військовий комісар Роман Кулик, керівник Центру допомоги учасникам АТО Олексій Кушнєр, директор виконавчий Волинської філії НТКУ Ольга Куліш і, звісно, фахівці – директор ТзОВ «Телемережі України» Петро Семерей та директор Волинської філії Концерну РРТ Сергій Семерей.
Варто наголосити, що сьогодні, як ніколи за всі роки Незалежності України, питання інформаційної безпеки звучать особливо гостро. Навіть більше – безпека інформаційного простору є невід’ємною складовою національної безпеки. Не лише східні території держави – Донецька та Луганська області – потерпають від ворожих добре спланованих інформаційних атак. Під впливом проросійськи орієнтованого мовлення разом із Рівненською, Житомирською, Чернігівською, Сумською та Харківською областями перебуває також і Волинь. Територія непокриття області українським та регіональним мовником становить 35%. Північні райони краю узагалі перебувають у інформаційному проукраїнському вакуумі: тамтешні мешканці позбавлені можливості отримувати інформацію про реалізацію української державної політики ні через радіо, ні через телебачення, натомість мають вільний доступ до білоруського й російського мовлення. Як наслідок – поширення антиукраїнських настроїв, несприйняття мобілізаційних процесів, необхідності реалізації реформ, політики держави загалом тощо.
Аби врешті змінити ситуацію, облдержадміністрація після майже дворічного листування із міністерствами та відомствами, ініціювали проведення відповідної конференції, аби напрацювати реальний та дієвий механізм покриття області телемовником.
- Волинь має відповідне географічне розташування, що позначається на інформаційному фоні, – наголосив Володимир Гунчик, відкриваючи конференцію. – Більше ніж небезпечний прецедент – промивання мізків наших людей сусідами за допомогою телебачення. Особливо активно – російськими телеканалами, які транслюються білорусами. Влада області готова робити кроки, аби змінити ситуацію, одначе спеціалісти повинні окреслити дорожню карту дій.
Як цілком реальний варіант – якомога швидший перехід на цифрове мовлення. Відомо, що аналогове вимкнуть на території всієї держави наприкінці червня 2017 року, хоча спершу обіцяли й раніше. Відтак волиняни й просять почати процес такого переходу саме з Волині. При цьому не просять у держави грошей – ладні реалізовувати проект власними силами, або ж на умовах співфінансування.
- Чесно кажучи, у мене складається враження, що частоти йдуть під мобільний зв’язок, бо там – великі гроші, а не для вітчизняного мовника, – зауважив голова облдержадміністрації. – На інформаційній безпеці не можна робити бізнесу! Хочу, аби саме ця теза була основою нашої роботи.
Говорили й за інший бік медалі: чи готові вітчизняні телеканали мовити у регіональних закутках, позаяк то – питання грошей. До прикладу, Волинська філія НТКУ нині оплачує і цифрове, і аналогове власне мовлення. Відтак вирішили, що голова облдержадміністрації офіційно звернеться до телеканалів, аби з’ясувати, чи мають вони бажання охопити й північні території Волині. В такий спосіб планують сформувати національний пакет мультиплекс.
- Чому не можна збільшити потужність передавачів, – підкреслив Сергій Семерей. – Так, є рішення держави не розвивати аналогове мовлення, але в прикордонних районах цей процес узагалі не починався. До прикладу, у Польщі в Любліні встановлено у 10 разів потужніший передавач, аніж у Ковелі. І він покриває наш Любомльський та Шацький райони. Тому аналог можна відключати лише поступово.
За підрахунками фахівців, а на цьому наголосив Петро Семерей, збільшення потужності передавача у Ковелі дозволить охопити 80%, а той більше території області. І ціна питання – 5 тис. доларів. Одначе, волиняни повинні отримати дозвіл на впровадження такого пілотного проекту переходу на «цифру».
- За мого телевізійного життя, а то – понад 40 років, вперше влада регіону говорить про інформаційні питання як пріоритет, – зауважив начальник управління телебачення і радіомовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України Микола Білоус. – Волинь – піонер! Тут першими стали казати, якою серйозною є проблема і робити реальні кроки до її вирішення. Моя пропозиція: давайте спробуємо прирівняти території прикордонних областей до зони АТО й видавати ліцензії на тимчасове мовлення.
- Держава має право на неординарні, але виправдані рішення, – висловив міркування Володимир Гунчик. – А тим більше у разі загрози національної безпеки, складовою якої є інформаційна безпека. Пропоную зініціювати питання. Нехай держава в особі РНБО прийме таке рішення.
Резолюцією, до якої увійдуть усі озвучені під час конференції пропозиції, на конференції ухвалили звернення до Президента України, уряду та парламенту. Також звернення адресуватимуть депутатському корпусу обласної та місцевих рад. Окрім того, а на цьому акцентував голова облдержадміністрації, є потреба провести ще одне зібрання, але за участі керівництва прикордонних областей під егідою Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
Відділ інформаційної політики облдержадміністрації
Презентація “Телевізійне мовлення Волині: аналіз, пропозиції”.
