Дорогі волиняни! Саме цього дня минає 100 років героїчного бою під Крутами, що відбувся під час наступу московсько-більшовицьких військ на Київ у 1918 році та став символом стійкості, самопожертви та патріотизму української молоді у боротьбі за державність. Саме тоді чотириста відважних юнаків – студентів і козаків «Вільного козацтва», вступивши у нерівний бій, призупинили наступ вдесятеро більшої російсько-більшовицької армії Михайла Муравйова, що насувалась на Київ. Як результат – блокування наступу більшовиків дало змогу урядові Української Народної Республіки добитися міжнародного визнання України на мирних переговорах у Бресті. Це було перше у ХХ столітті офіційне визнання нашої держави, що утвердило на політичній карті Українську державу.

Поруч із тим, у ці важкі для України часи ми віддаємо данину шани героям Крут та усім, хто в різні роки, а також сьогодні, відстоює інтереси українців: інтереси державності, соборності та свободи. Вклоняємося низько героям сьогодення – Героям Небесної Сотні, котрі змінили хід історії України, та Героям АТО, котрі, як і українські вояки 100 років тому, воюють за незалежність України на фронті неоголошеної війни та не дають окупантові просунутися вглиб держави.

Століття тому, аби відстояти УНР, українцям забракло єдності та національного самоусвідомлення, політичного та військового досвіду. Нині ж українці відкрили нову сторінку власної історії. Відтак, гостро стоїть необхідність подальшого зміцнення й розбудови Збройних Сил України та інших військових формувань – як запоруки незалежності України, усвідомлення кожним громадянином своєї відповідальності за долю країни.

Незважаючи на пройдений шлях, довжиною в століття, актуальними залишаються слова зі звернення української фракції центру Університету святого Володимира до українського студентства із закликом записуватися до студентського куреня Українських Січових Стрільців: «Треба за всяку ціну спинити отой похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам’ятає, що в цей час злочинно бути байдужим. Треба кинути на цей час науку і буденну працю і одною дружньою лавою, як було з початку революції, стати на оборону прав українського народу. Бо кому ж, як не нам, взятись за його? Кому, як не нам, нести світичі свідомости і відваги до наших братів-вояків! Сміливо ж, дорогі товариші, дбаймо нашу скелю і йдімо віддати може останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували – Українській державі!»

Твердо вірю, мої краяни, що завдяки патріотам нашої держави Україна повстане з попелу, звільниться від окупантів та врешті стане могутньою, демократичною державою європейського зразка. В ім’я миру на рідній землі, спокою у домівках та достойного майбутнього наших дітей.

Слава Україні! Героям Слава!

З повагою голова обласної державної адміністрації Володимир Гунчик