На жаль, як правило, лише після аварій, нещасних випадків, перевірок і отримання припису на усунення недоліків, керівники підприємств звертають увагу на діяльність служби охорони праці на підприємстві. Якби вони робили це раніше ― то уникали б багатьох проблем.

Насамперед, роботодавець повинен організовувати належну роботу служби охорони праці на підприємстві. Досить часто на невеликих підприємствах функції фахівця з охорони праці виконуються за сумісництвом особами без відповідної підготовки або ж таких працівників взагалі немає. У результаті ― на підприємстві відсутня необхідна документація з питань охорони праці, не говорячи вже про наявність дозволів на початок (продовження) виконання роботи або експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, а норми й правила просто ігноруються як керівниками, так і виконавцями.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку, а з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю, який у свою чергу, з метою забезпечення ефективності діяльності підрозділу з охорони праці, повинен:

― створити відповідні служби й призначити посадових осіб, що забезпечують рішення конкретних питань охорони праці,

― впроваджувати прогресивні технології, досягнення науки й техніки, засоби механізації й автоматизації виробництва,  позитивний досвід по охороні праці;

― забезпечувати належний стан будинків і споруджень та виробничого устаткування;

― усувати причини, що викликають нещасні випадки та професійні захворювання, а також  здійснювати відповідні профілактичні заходи;

― організовувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого устаткування атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам по охороні праці;

― розробити й затвердити положення, інструкції, інші акти по охороні праці підприємства, що  встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях, забезпечити безкоштовно працівників нормативно-правовими актами й актами підприємства з охорони праці;

― здійснювати контроль над дотриманням працівниками технологічних процесів, правил використання машин, механізмів, устаткування й інших засобів виробництва, а також виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

― організувати пропаганду безпечних методів праці й співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;

― вживати термінові заходи для допомоги потерпілим, залучаючи, за потреби, професійні аварійно-рятувальні служби при виникненні на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Отже, слід пам’ятати, що  відповідальність за створення належних, безпечних і здорових умов праці несе саме роботодавець, тому краще їх завчасно забезпечити, аби, насамперед, зберегти життя і здоров’я своїх працівників.

Страховий експерт з охорони праці Камінь-Каширського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області С. В. Дейнека