Третя неділя травня в Україні – скорботна. Адже щороку в цей день ми схиляємо голови в знак пам’яті про синів та дочок нашої держави, які зазнали нелюдських страждань, завданих тоталітарним режимом. Наслідками Великого терору 1937 – 1938 рр. стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. За оцінками істориків, у той період було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту – відправлено до в’язниць і таборів. Тож 17 травня український народ вшановує жертв політичних репресій.
Разом з тим, 18 травня – ще одна пам’ятна дата. В цей день 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар, в результаті якої виселили понад 180 тисяч осіб. Це була злочинна акція радянської влади, яка мала катастрофічні наслідки для кримськотатарського народу. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло більш як 30 тисяч кримських татар. Тому 18 травня визнано Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
У ці скорботні дні на будинках і спорудах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій буде приспущений Державний Прапор України.
Вшануймо щирою молитвою пам’ять невинних жертв політичних репресій та депортацій.