Через оновлення кадастру – до продовольчої незалежності
«Актуальність земельної реформи важко переоцінити, особливо сьогодні, коли кожен день зволікання із запровадженням повноцінного земельного ринку призводить до втрат найбільшого багатства країни - сільськогосподарських земель», – наголошує глава держави Віктор Янукович. Власне, це доручення Президента, яке увійшло до низки завдань національного плану держави, успішно виконується третій рік поспіль. Земельні відносини, зокрема, завдяки вдосконаленню державного земельного кадастру регулюються чітко, цілеспрямовано і контрольовано: вперше на законодавчому рівні визначено основні засади функціонування єдиної системи земельно-кадастрової інформації, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні; врегульовано питання розмежування земель державної та комунальної власності; спрощено реєстрацію і посвідчення прав власності на землю, а також процедуру встановлення меж населених пунктів; створена публічна кадастрова карта України… Детальніше про новели в регулюванні земельних відносин у державі й, зокрема, на Волині розповів «Волині- новій» начальник Головного управління Держземагентства у Волинській області Василь Василенко.
Віктор Михальчук
- Кардинальні зміни у земельних відносинах фактично відбулися впродовж останніх трьох років завдяки чіткій політиці уряду та Президента. Адже земельна реформа розпочалася 20 літ тому, однак активізація регулювання земельних відносин відбувалася хвилями – зазвичай напередодні парламентських чи президентських виборів. І лише з 2010 року є чіткі завдання національного плану, щороку ставляться конкретні терміни, забезпечується відповідне фінансування. Логічно, що суттєві зрушення не забарилися. Найперше – нарешті прийнятий закон про державний земельний кадастр, хоча робота проводилася ще із середини 90-х. Тобто, 1 січня 2013 року мільйони українських землевласників і землекористувачів дочекалися довгоочікуваних змін. Більше того, закон не тільки ухвалений, він почав реально працювати. Бо іноді після прийняття деяких законів механізми його реалізації на ділі не працюють. Це, однозначно, найвагоміший крок, навіть революційний, бо досі держава жила і працювала без відрегульованого кадастру.
Другий позитивний крок: саме нинішнього року відкрито публічну кадастрову карту України. Щоб осягнути її значимість, скажу, що в світі з понад 200 країн близько 40 держав мають кадастрові карти. Тут нанесені межі держави, областей, районів, міст. А також індексні кадастрові карти. Тобто, практично вся земельна інформація, звісно, в межах допустимої публічності – те, що не заборонено, не є секретним – відкрита в Інтернеті для роботи фахівців. На електронну карту нанесені всі земельні ділянки, які із 2004 року є у власності, в оренді чи в постійному користуванні. І сьогодні ми поступово доповнюємо карту інформацією про ділянки, які набули того чи іншого статусу до 2004 року. Там усе прозоро, відкрито, доступно по кожній конкретній ділянці: від цільового призначення і коду - до форми власності і кадастрового номеру. З іншого боку, громадяни через кадастрову карту можуть контролювати правовий статус власної земельної ділянки. Якщо хтось знайде помилку – є зворотній зв'язок, через який, зареєструвавшись на сайті, кожен може нам написати конкретні зауваження. Фахівці обробляють інформацію та негайно виправляють неточності.
- Перед тим, як зареєструвати земельну ділянку в кадастрі, вона перевіряється в державній системі координат?
- Безумовно, бо це є суттєвим фактором, який гарантує права власності на землю громадян. Досі виникали скандали, коли одну ділянку могли надати чотирьом-п’ятьом людям. Відтепер із новою системою це неможливо. Бо програмне забезпечення національної кадастрової системи не здатне порушити закон… Окрім цього, державний земельний кадастр, забезпечуючи чіткий облік землі, надає гарантії прав на землю. Тобто, відомості про земельні ділянки знаходяться на трьох архівних рівнях. У паперовому вигляді – на рівні району та міста у територіальному органі Держземагентства. В електронному вигляді – на рівні області та центрального офісу Держземагентства. На рівні ж агентства інформація зберігається на двох серверах: один у постійній роботі, інший – так званий резервно-архівний. Туди періодично копіюється інформація, щоб, у разі потреби, нею скористатися, навіть у випадку поломки першого сервера або хакерської атаки. До слова, лише в кількох країнах світу є така система захисту інформації. Приємно, що в Україні вона працює.
- Чи змінилася процедура реєстрації земельних ділянок і прав на них?
- Завдяки ухвалення закону про земельний кадастр із 1 січня відбулося роз’єднання повноважень: реєстрацію земельних ділянок у кадастрі здійснюють органи Держземагентства, а права оформляють органи Укрдержреєстру, що підпорядковані Міністерству юстиції. Це світова практика, яку ми перейняли. До всього, в нас відбулося суттєве спрощення процедури реєстрації. Якщо згадати попередні роки, то раніше людині, аби зареєструвати державний акт, необхідно було двічі їхати в обласний центр, кілька разів - у районний. Реєстрацією займалися безліч структур – від установ і до держпідприємств. Нині ж законодавцем визначено термін реєстрації земельних ділянок - 14 днів. Однак реально ми забезпечуємо процедуру за один день. Якщо на сьогодні до нас надійшло 34 505 заяв від волинян про надання послуг з кадастру, то з них уже понад 33 тисячі задоволено. Це 98,5 відсотка. Діє принцип «єдиного вікна», коли людина приходить лише в районний чи міський орган Держземагентства, там пише заяву, бере рахунок, на місці здійснює оплату. До речі, оплата за реєстрацію ділянок зменшена в рази. Нині вона коштує лише 65 грн., а якщо ділянка вже зареєстрована, то отримання витягу обійдеться в 53 гривні. Для порівняння: раніше ці послуги коштували 270 і 170 грн.
- Чи можна отримати документи за місцем проживання?
- Відтепер це стало можливим, у цьому й новаторство нинішньої системи. Насамперед це стосується витягів про реєстрацію земельної ділянки. Наприклад, громадянин надіслав пакет документів із Донецької у Волинську область. Він може отримати витяг за місцем проживання. Адже в нас електронна система, централізована база даних. Це зручно, особливо для тих, хто, скажімо, оформляє спадщину… Ще один приємний момент, чого раніше ми не практикували: тепер папери можна отримати поштою. Погодьтеся, це вигідно, надто для сільських жителів, яким зазвичай проблематично і дорого їздити до райцентрів.
- Що нового в нормативно-грошовій оцінці населених пунктів?
- Ця робота активно проводилася впродовж 1998-2001 років. Однак далі вона загальмувала, згодом узагалі заклякла. Це при тім, що, згідно із законом про оцінку земель, термін дії нормативної оцінки - 5-7 років. Чим це оберталося для держави, області? Ми втрачали серйозні надходження до бюджетів. І лише з 2010 року справа зрушила з місця: наприклад, у 2012-му Волинська область разом з Одеською та Рівненською перші в Україні завершили як первинну оцінку, так і оновлення нормативної грошової оцінки. Фактично, за 2010-2012 роки проведена та робота, яку не змогли зробити за майже два десятиліття. Це миттєво дало суттєві надходження. Наприклад, торік надходження від плати за землю вперше за історію Волині перевершило 100 млн грн. Коли, скажімо, чотири роки тому було 57 млн грн. Більше того, до кінця нинішнього року плануємо одержати 111-114 млн грн. плати за землю. Крім цього, як би хто не критикував податковий кодекс, а він для територіальних громад таки вигідний – ввів позитивну новинку, коли всі кошти від плати за землю зостаються в бюджеті селища, сільради чи міста. Раніше залишалося лише 60 %, а решта йшла в районний та обласний бюджети.
- Як держава захищає права власників земельних часток-паїв і як регулюються орендні відносини?
- Є відповідний указ Президента, який зобов’язує, щоб орендна плата була не меншою за 3 відсотки від вартості земельної ділянки за нормативною грошовою оцінкою. Як ніколи, останні кілька років здійснюється контроль і вживаються заходи із забезпечення виконання цього закону, зокрема, й забезпечення селян гідною орендною платнею. Тут також маємо суттєві зміни. Якщо пригадати 2009 рік – на Волині середня орендна плата за гектар ріллі в рік сягала 290 грн. Сьогодні ж маємо майже 550 грн. Якщо колись загалом пайовики отримували від земель близько 50 млн грн., то нині вже є майже 97 млн. А до кінця року власники земельних часток одержать загалом понад 100 млн грн. орендної плати. Такий ріст відбувся саме за останні три роки.
- У селах кажуть, нібито відновили обов’язкову сівозміну. Чи насправді влада таки поверне призабуту практику охорони земель і відтворення родючості ґрунтів?
- Востаннє контролювали дотримання сівозміни наприкінці 90-х років. Далі – суцільна байдужість. І лише впродовж останніх років робота з охорони земель відновилася. Нині є вимога держави до тих землекористувачів, в кого більше 100 га землі – на Волині таких понад 240 – розробити й запровадити проекти землеустрою щодо економічного обґрунтування сівозмін та системи заходів із охорони земель. Тобто, за 20 років земельної реформи аж тепер з чіткої позиції держави ми повернулися до охорони земель і використання її згідно зі сівозмінами. Інакше не можна: якщо, скажімо, соняшник сіяти по соняшнику кілька років поспіль, то від гумусу нічого не залишиться, земля банально вироджується. Тішить, що на Волині ця робота ведеться успішно. Наприклад, близько сотні господарств краю вже зробили проекти, інші – вже завершують їх. Також іще у 80-х роках проводилася система заходів із встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон навколо водойм. Однак далі робота була вибірковою. І лише нині, завдяки дорученням керівництва держави, це питання взято на контроль. Поставлено завдання вкластися в конкретні терміни. І сьогодні 25% прибережних захисних смуг області вже встановлено. А значна частина знаходиться в роботі.
- Чи забезпечено в області ефективне використання земель сільськогосподарського призначення державної власності та частками-паями?
- Тут найбільшу ініціативу проявила облдержадміністрація, зокрема, на основі розпорядження голови ОДА Бориса Клімчука від травня 2011 року. Протягом червня-липня в кожному районі були створені відповідні комісії. Вони провели повну інвентаризацію всіх сільськогосподарських земель. Визначили: де землі не використовуються, де використовуються без документів, де дозвільні папери на стадії оформлення, де здійснюється плата за землю, а де не платять… Тобто, проведена тотальна інвентаризація всіх земель. Було встановлено близько 230 тисяч гектарів земель, які не використовувалися. І ось з того часу й понині понад 70 тисяч гектарів введені до господарського обороту. А це означає, що з’явилися суттєві додаткові площі як орних земель, так і кормових угідь – для створення громадських пасовищ, виділення земельних ділянок для одноосібників, фермерів і крупнотоварних господарств. Відповідно, це забезпечило збільшення посівних площ, що дало ріст в утриманні продовольства. А створення нових кормових угідь для випасання худоби та сінокосіння дозволило селянам і господарствам збільшити кількість поголів’я худоби…
Фактично, ми вернулися до планового використання земель не лише сільськогосподарського призначення, але й іншого спрямування. З огляду на це, поставлено завдання розробити схеми землеустрою та техніко-економічного обґрунтування земель адміністративно-територіальних утворень. Відтак, буде чітко передбачено статус земель: землі рекреаційні, комерційні, промислові та інші. І, відповідно до статусу, буде використовуватися земля… До речі, минулого року спрощено процедуру зміни меж населених пунктів. Тепер ці межі змінює районна рада. Тобто, громадяни можуть ініціювати зміну меж населених пунктів і отримувати нові земельні ділянки під забудову.
Торік надходження від плати за землю вперше за історію Волині перевершило 100 млн грн., а до кінця нинішнього року заплановано одержати 111-114 млн грн. - врізка
