У 2011 році визначення кадастрового номера здійснювалося відповідно до Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 749 (далі – Тимчасовий порядок). Нині цей Тимчасовий порядок не чинний.

         Оскільки державний акт був виданий на приватизовану земельну ділянку, вважається, що вона вже сформована. Якщо документація по цій земельній ділянці відсутня, то для присвоєння кадастрового номера розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Це передбачають п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», а також Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, що затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376.

         Після реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі її власнику (за бажанням) видається витяг із нього – серед іншої інформації в цьому документі буде зазначено й кадастровий номер.

         Далі громадянин самостійно або через державного кадастрового реєстратора Держземагентства звертається до Укрдержреєстру за місцем знаходження ідентифікованої земельної ділянки, щоб зареєструвати право на неї.

         Правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на земельну ділянку є свідоцтво про право власності або витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно.