Захист національних меншин — одна з найактуальніших проблем сучасності. До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Соціально значущим питанням є інтеграція ромської національної меншини і в українське суспільство.
З огляду на те, що на відміну від більшості національних меншин роми не мають власної державності - це і приводить до того, що ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою національною меншиною на всіх територіях свого проживання.
Основні проблеми ромів приблизно однакові в усіх країнах: це соціальна ізоляція від місцевого населення, низький освітній рівень, погані умови життя, тотальна бідність, жахливі житлові умови, погане здоров'я, а також відсутність представників в органах влади, побутовий расизм, відсутність захисту з боку правоохоронних органів.
Правовий статус національних меншин в Україні регулюється Конституцією України від 28 червня 1996 р., Декларацією прав національностей України від 1 листопада 1992 р. №1771-ХІІ та Законом України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 р. №2494-ХІІ. Також Україна є стороною міжнародних договорів, які мають на меті захист основних прав національних меншин.
Держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини.
В Україні донедавна не було окремого напряму державної політики, спрямованого на інтеграцію ромів, а відповідно - і спеціальних програм. Таку вимогу - розробити й затвердити стратегію щодо ромів та прийняти план заходів із її реалізації поставив перед Україною Євросоюз у рамках переговорів про лібералізацію візового режиму. У результаті цього 8 квітня 2013 року Президент України підписав указ про створення Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Документ охоплює ключові суспільні відносини, в рамках яких потрібні консолідовані зусилля для інтеграції ромів. Як і будь-яка національна стратегія, він є, радше, декларацією про наміри і свого практичного змісту набуває у плані заходів щодо реалізації Стратегії, затвердженому Кабінетом Міністрів України 11 вересня 2013 року. План заходів передбачає роботу одразу в кількох найважливіших напрямках: соціальний захист та зайнятість, освіта, охорона здоров'я, поліпшення житлово-побутових умов, задоволення культурних та інформаційних потреб ромської меншини.
Зокрема, передбачено проведення інформаційно-просвітницької роботи, направленої на протидію упередженому ставленню до осіб ромської національності і підвищення рівня обізнаності осіб ромської національності про права людини.
Також планом передбачено забезпечення осіб ромської націонгальності документами, що засвідчують особу і підтверджують громадянство.
Державній міграційній служби доручено у 2014-2015 роках почати облік осіб ромської національності, які отримали документи.
Окрім того, у місцях компактного проживання осіб ромської національності передбачено проведення правоохоронними органами та соціальними службами профілактичної роботи, направленої на запобігання безпритульності дітей, недопущення їх втягування у злочинну та протиправну діяльність, запобігання насильству у сім'ї, наркоманії, тютюнопаління та алкоголізму.