Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених Законом України "Про безоплатну правову допомогу"
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:
1) надання правової інформації;
2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та Законом України "Про безоплатну правову допомогу" мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
1) органи виконавчої влади;
2) органи місцевого самоврядування;
3) фізичні та юридичні особи приватного права;
4) спеціалізовані установи.
Згідно з міжнародним законодавством обов'язок захисту конституційних прав є обов'язком держави. Так, відповідно до Принципів та керівних настанов щодо доступу до правової допомоги у системі кримінального правосуддя, прийнятих 20 грудня 2012 року Генеральною Асамблеєю ООН, саме «держави повинні розглядати надання правової допомоги як свій обов'язок і відповідальність». Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною» 5 жовтня 2005 року чітко розділяє два різні зобов'язання України: «13.3. утворити професійну асоціацію адвокатів ... відповідно до принципів Ради Європи і практики Європейського Суду з прав людини; 13.13. покращити доступ до правосуддя шляхом запровадження системи безоплатної правової допомоги у відповідності до стандартів Ради Європи та практики Європейського Суду з прав людини». Окрім того, Закон України «Про безоплатну правову допомогу», виходячи з принципів Ради Європи і практики Європейського Суду з прав людини, визначає безоплатну правову допомогу саме як державну гарантію.
Хочеться звернути увагу на відмінності у поняттях «первинна безоплатна правова допомога» та «вторинна». Щодо першої — то вона включає такі види правових послуг, як надання інформації, консультацій, роз'яснень, складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних документів).
Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) — це також вид державної гарантії, що включає у себе такі види правових послуг: захист, представництво інтересів особи в судах, інших державних органах, перед іншими особами, й складення процесуальних документів.