"Криза з мігрантами", що вимірюється прибуттям сотен тисяч біженців до ЄС, і надалі залишається головною як для європейських політиків, так і для ЗМІ. Водночас події в Україні, де кількість втікачів від війни всередині країни вже рахується семизначними цифрами, привертають дедалі меншу увагу.
14 вересня міністри внутрішніх справ та юстиції країн-членів ЄС були змушені зібратися на термінову зустріч, аби вирішити невідкладні проблеми, пов'язані із прибуттям до Європи рекордної кількості мігрантів.
Результатом зустрічі стала домовленість про розподіл між 28 країнами ЄС лише 40 із 160 тис. біженців.
В ООН вважають, що у найближчі два роки Європу очікує наплив близько 850 тис. мігрантів. Цей процес у Європі вже стали називають кризою.
Деякі країни ЄС, переважно у Центральній та Східній Європі, не в захваті від запропонованого у Брюсселі механізму розподілу квот на мігрантів, і навіть заявляють про готовність запровадити прикордонний контроль.
Якщо зараз люди тікають із Сирії та Лівії, то завтра це так само легко може бути УкраїнаЖан Клод Юнкер, президент Єврокомісії
Ці країни також висловлюють занепокоєння, що приплив великої кількості мігрантів може змінити демографічний, національний та соціально-культурний баланс у тих країнах.
Тим часом президент Єврокомісії Жан Клод Юнкер заявив, що держави ЄС не повинні зважати на країну походження біженців, і повинні приймати людей, які втікають від війни. В цьому контексті голова Єврокомісії згадав і Україну.
"Якщо зараз люди тікають із Сирії та Лівії, то завтра це так само легко може бути Україна", - заявив Жан Клод Юнкер під час своєї щорічної промови у Європарламенті.
"Немає такої стіни, на яку б ви не змогли вилізти, якщо втікаєте від терору", - сказав він.
Про Україну в контексті кризи із мігрантами згадав у своєму виступі в парламенті і президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес.
Він заявив, що ще рік тому одними із головних тем для Європи були анексія Криму, бойові дії на Донбасі та причини катастрофи малазійського "Боїнга" на сході України.
Відтоді ситуація довкола цих проблем мало змінилася, "але більша частина Європи забула про Україну, тому що Європа стоїть віч-на-віч із новою кризою".