Сучасна юридична освіти в Україні має 2 головні проблеми – корупція та невідповідність отриманих знань сучасним потребам роботодавців. Про це сьогодні в ході круглого столу «Оптимальна структура юридичної освіти в Україні: двоступенева модель «бакалавр-магістр» чи наскрізна магістерська програма?» повідомив заступник Міністра юстиції Сергій Петухов.
«Недосконалість юридичної освіти базується на 2 складових. Частково це корупція і несучасність юридичної освіти, її неспроможність відповідати сучасним потребам роботодавців. Юридичний бізнес незадоволений загальним рівнем юридичної освіти і вважає, що вона не дає серйозних практичних навичок і нових знань», - зазначив заступник Міністра юстиції.
При цьому він наголосив, що питання юридичної освіти вкрай важливе для Міністерства юстиції та розвитку держави.
«Вступ до юридичної професії завжди починався з юридичної освіти. Процес вступу в нас до запровадження ЗНО був наскрізь корумпований і чесно вступити на бюджет було майже неможливо. Починаючи свій шлях з корупції при вступі, студенти потрапляли у систему, яка далі вибудовувала людей, які знали своє місце в системі й нав'язувала їм існуючі цінності», - заявив Сергій Петухов.
За словами першого заступника Міністра освіти і науки України Інни Совсун, Міністерство юстиції має відігравати важливу роль у тому, якою має бути юридична освіта в Україні і яким чином покращувати та реформувати її.
«Робота над формування системи юридичної освіти, безперечно, повинна відбуватися завдяки консолідованим зусиллям як академічної спільноти, так і роботодавців, ринку праці, органів державної влади – всіх тих, хто тією чи іншою мірою залучені до цього питання», - зауважила вона.
Вона також поінформувала присутніх, що нині триває підготовка першого в Україні стандарту юридичної світи.
«Ми зараз формуємо науково-методичні комісії. Багато людей подалося на участь у конкурсному відборі до комісій. Ми прикладемо максимум зусиль, щоб найбільш підготовлені й кваліфіковані фахівці долучилися до цієї роботи», - додала Інна Совсун.
Керівник проекту USAID «Справедливе правосуддя» Девід Вон у свою чергу повідомив, що проект уже понад 5 років надає експертну підтримку процесам організації юридичної освіти в Україні шляхом проведення низки заходів та реалізації пілотних проектів.
«Ми першими в Україні здійснили комплексне дослідження думок роботодавців щодо знань, вмінь, навичок і професійних цінностей, які повинен мати випускник, щоб відповідати сучасним вимогам ринку праці. Міжнародні та українські експерти проекту розробили методику зовнішньої незалежної оцінки забезпечення якості правничої освіти, на основі якої здійснено перше в Україні незалежне оцінювання якості правової освіти у львівському та чернівецькому університетах», - поінформував присутніх представник USAID.
Він також повідомив, що організацією організований перший в Україні онлайн курс із протидії корупції за участю українських та американських правників. Також проект надає Міністерству юстиції та юридичним школам експертну підтримку у реалізації пілотного проекту з першого в Україні незалежного зовнішнього тестування при вступі до магістратури на спеціальність право.
За словами заступника керівника проекту USAID «Справедливе правосуддя» Наталії Петрова звернула увагу на те, що діти і батьки мають розуміти, де зможе працювати випускник, отримавши диплом бакалавра.
«До того часу, доки на рівні вищої школи, на рівні держави немає розуміння яким компонентом у структурі отримання юридичної освіти має бути бакалаврат, далі розмови з цього приводу бути не може. Ми маємо вирішити це питання та врахувати досвід інших країн при визначенні, якою має бути структура юридичної освіти», - заявила Наталія Петрова.
Учасники круглого столу зазначили, що основними недоліками нинішньої програми юридичної освіти є значні розбіжності між теоретичними знаннями, які отримали студенти, та реальною практикою. Також проблемою є повна відсутність практики під час навчання, через що студенти потрапляють до роботодавців зовсім не підготовленими.
Окрім того, серед недоліків системи освіти відсутність навичок роботи із базами юридичних документів, особливо міжнародними, а також те, що після закінчення вузів молоді фахівці не знають як проводити публічні виступи та вести ділове листування.
