Щороку 9 листопада українці відзначають День української писемності та мови. У 2015-му, звісно, також. Свято встановлене Указом Президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го на підтримку ініціативи громадськості й консолідації українського суспільства. В документі, зокрема, зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».
Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності й тим самим перевірити власні знання.
За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця — послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор-Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника та багатьох інших.
Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях та зброї ще за трипільської доби.
Відділ інформаційної політики облдержадміністрації
