"Бог не міг бути скрізь, тому він створив матерів", – які глибокі слова про священне.

У кожному нашому світлому чи темному дні вони з нами, навіть тоді, коли не поруч.

Їхня любов – безмежна. Їхня молитва – щит. Їхні серця відбивають один ритм зі своїми дітьми, а є такі, що розірвані навпіл, бо втратили "кровинку". Героїні, які виховали Героїв.

Чого вартий світ без вас, дорогі матері! Дякуємо за ваше "А я ж казала...". Так ми вчимося жити в будь-якому віці. Тож будьте завжди з нами: в теплих обіймах, у годинних розмовах, у вихованні онуків, у вірі в перемогу, у спогадах, у пам'яті, в мудрих настановах...

Ми не знаємо, що чекає завтра, але нехай воно відбудеться. Здорове та щасливе. Ваше завтра.

Мамо, Ганна Ващук, люблю і доземно вклоняюся за все.