Шановні волиняни! Щороку у третю неділю травня ми із сумом згадуємо всіх, хто потрапив у криваві лещата жорстокої машини радянського тоталітаризму, хто попри загрозу бути знищеним відстоював українські ідеали та боровся за незалежність Батьківщини.

Для українців боротьба за самостійну державу продовжувалася віками. Тривала десятиліттями у комуністичну добу. Жорстокість радянської влади, яка намагалася знищити носія українського генотипу, стерти історичну пам’ять та знищити українську націю, досі викликає протест серед мислячих людей. Політикою злочинного режиму забрала кращих синів та дочок України, поламала долі цілих родин.

Під криваву опіку тоталітаризму потрапили ті, хто жив за християнськими принципами – свідомі, працьовиті громадяни, які незламно вірили у незалежну Україну та не вписувалися у модель тоталітарно-більшовицької імперії. Усі ті, хто не корився режимові та його виконавцям, хто вірив, що Україна стане вільною, незалежною, самодостатньою державою.

Українська нація, переживши неймовірний стрес, емоційну катастрофу, не має права забути імена тих, хто наблизив Незалежність ціною власного життя. Наш обов’язок – пам’ятати безневинно убієнних та шанувати живих. А тим паче сьогодні, коли День вшанування пам’яті жертв політичних репресій набуває особливого значення, позаяк нині не один десяток українців перебуває у полоні у ворога через власні переконання та проукраїнські ідеали, земляки в анексованому Криму потерпають лише тому, що вважають себе українцями. Упевнений, суворі реалії не зламають національного стрижня, натомість слугуватимуть об’єднавчим фактором для всіє країни.

Вічна шана всім, хто пішов із життя, зазнавши репресій. Міцності й стійкості – сучасним політичним в’язням та тим, хто пізнав гіркий смак переслідувань. Миру та єдності – країні!

З повагою, голова облдержадміністрації Володимир Гунчик